14 липня Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому ініційований президентом Володимиром Зеленський законопроект №5712 про великий державний герб України. Однак, щодо ідеї створення великого герба та внесеного проєкту герба є чималі претензії у фахівців.
PRM.UA розібрався, що не так з “гербом Зеленського”.
В листопаді 2020 року конкурсна комісія до складу якої входили фахівці з геральдики, мистецтвознавства та історії, а також представники Кабміну обрали два варіанти Великого герба України – першу премію отримав проєкт Заслуженого художника України Олексія Кохана, а третю премію – проєкт колишнього міністра Кабінету міністрів Дмитра Дубілета. Однак, на День Конституції України, 28 червня президент Володимир Зеленський вніс законопроєкт про Великий Державний Герб України зовсім іншим проєктом герба. Це проєкт Олексія Івахненка, який намагались затвердити у якості державного символу ще в 1996 році, однак зображення неодноразово розкритикувалось фаховою спільнотою.
Проєкт Олексія Кохана, який переміг в конкурсі минулого року
“Конкурсант оголошений минулого року переможцем за змістом відповідав, як правовим нормам законодавства України, так і геральдичним світовим нормам. Існувало кілька дрібних зауважень щодо самого виконання і ці зауваження були враховані розробником герба. Натомість проєкт, який подав президент був відхилений ще на другому етапі конкурсу, тому що він містив дуже грубі хиби, які щоби виправити, необхідно перемальовувати герб. Я б ще міг зрозуміти, коли запропонували в законопроєкті третю премію конкурсу, де дотримано всі геральдичні та правові норми. В цьому випадку вирішили якось так підкилимно варіант, який не відповідає нормам. При цьому це не є новий проєкт, його в різних варіаціях намагались протягнути ще з 1996 року”, – зазначає голова Українського геральдичного товариства та один з співавторів Малого Державного Герба України, історик-геральдист Андрій Гречило
Проєкт запропонований Дмитро Дубілетом, який отримав третє місце в конкурсі
За словами голови Українського геральдичного товариства запропонований в президентському законопроєкті герб має низку суттєвих недоліків,
які можна вважати грубими геральдичними помилками. Зокрема, це увінчання герба короною, яке використовується лише в державах, що мають монархічну форму, як от Нідерланди, Британія чи Ліхтенштейн. Також геральдист наводить приклад, що використання вінця, як елементу герба використовують деякі країни колишнього соцтабору, але тоді він має або культурну або історичну тяглість. Так, наприклад корона Святого Іштвана, яка прикрашає герб Угорщини – це культурна пам’ятка для всього угорського народу і її можна побачити в музеї Будапешту. Деякі країни, як от Болгарія та Сербія використовують корони в своїх гербах, тому що використовують гербову тяглість від своїх державностей першої половини ХХ століття, коли вони були монархіями.
Проєкт Олексія Івахненка, який запропонував президент Володимир Зеленський
Якщо навіть ці параметри взяти для українського випадку, то правовий аспект зрозумілий, що Україна не є монархією і тому мови не може йти про корону. Якщо ж взяти історично-традиційний аспект, то на жодному своєму гербі жодне українське державне утворення корону не зображувало.
Ні розробник герба УНР Федір Кричевський, ні розробник герба Української Держави Георгій Нарбут, ні навіть в еміграції Михайло Битинський, який розробляв великі герби, корону не використовували. І третій аспект, як історична святиня. У нас немає реальних загальнонаціональних пам’яток такої ваги, які б могли б використовуватися у великому гербі. На таку роль теоретично могли б претендувати вінець Володимира Великого чи корона Данила Романовича. Але як вони виглядали ми не знаємо, тому що немає ні вдалої іконографії, ні самих пам’яток. Насправді в законопроєкті прописано, що це “вінець Ярослава Мудрого”. Насправді взагалі невідомо що носив Ярослав Мудрий, а на гербі зображена дурниця з двогривневої банкноти 1992 року
Андрій Гречило
Другою хибою герба з президентського законопроєкту використання геральдичного символу намет, який художник розмістив під короною.
З тризубом в основі: чи потрібен Україні великий герб?
“В сучасних державних гербах подібний атрибут використовують країни Британської Співдружності, тобто колишні британські колонії. Ми британською колонією не були і тому сенсу використовувати намет немає – це груба геральдична помилка”,
– пояснює співавтор Малого Державного Герба.
Третьою хибою, яку критикували не лише геральдисти, а й суспільство є те, що фігури щитотримачів – козак та лев фактично “топчуться” по стрічці кольорів державного прапора.
“В гербах використовуються іноді девізні стрічки, на яких написано якесь гасло, якщо такі стрічки в кольорах державного прапора, то ніде не практикується, щоб по них “топтались” фігури щитотримачів. Особливо в нас негативно до цього ставиться суспільство після подій 2014 року, коли російські окупанти в Криму та на Донбасі глумились над українським прапором, топчучи його ногами”, – пояснює Гречило.
Примітно також, що на проєкті герба Олексія Кохана, який переміг на конкурсі є три персонажі – козак, лев та архангел Михаїл, тоді як на запропоновану Зеленським проєкті Олексія Івахненка – лише козак та лев.
“Це досить ґрунтовна втрата, тому що більшість людей сприймає Великий герб через свій власний регіон. Зрозуміло, що в нас за Конституцією, адміністративний поділ включає 24 області, Автономну Республіку Крим та міста зі спеціальним статусом Київ та Севастополь.
Але все-таки три суб’єкти на гербі подають ширше картину, ніж два. Лев уособлював Західну Україну, Архангел Михаїл уособлював Наддніпрянську Україну, а козак – Південь та Схід України”, – пояснює голова Українського Геральдичного товариства.
Своєю чергою очільник Українського інституту національної пам`яті Антон Дробович вважає, що великої потреби у Великому Гербі наразі немає, однак виконувати конституційні норми необхідно.
Конституція – документ не декоративний, її норми треба виконувати. Якщо в Конституції написано, що повинен бути Великий Герб і шановані народні обранці не міняють цією норми, значить цю норму треба виконувати. Український інститут національної пам’яті вважає, що не існує тотальної необхідності у запроваджені Великого Герба, але це не компетенція Інституту, як органу виконавчої влади. УІНП долучився до діяльності конкурсної комісії, що обирала проєкти гербу. Той варіант, який зараз винесений в парламент на голосування не переміг в конкурсі та має кілька важливих недоліків з точку зору геральдики. УІНП важливо, щоб Великий Державний Герб,
якщо він врешті буде ухвалений, виглядав репрезентативно та не містив ніяких ризиків для Української Держави, адже він буде її обличчя. Це обличчя має бути гідне і з точки зору історичної політичної, а особливо геральдичної складової. Особливо геральдичної, тому що герб не має визначатись за принципом “подобається – не подобається”. У питаннях герба насамперед треба прислуховуватись до думки геральдистів, тому що якби ми обирали не герб, а логотип України, то нас мала б цікавити думка дизайнерів та маркетологів, але оскільки ми обираємо герб, то перше і останнє слово має бути за геральдистами
Антон Дробович
Своєю чергою, Андрій Гречило зауважує, що в Україні досі законодавчо не врегульоване питання про державну символіку – прапор, герб та гімн. Державна символіка досі регулюється не законами, а постановами.
“Закон мав би бути або про всі три символи – прапор, герб та гімн, або три окремі закони, які було б легше провести у Раді. В принципі в нас закон про гімн є, варто його трохи розширити та внести зміни. Закон про прапор досі не ухвалений. Замість того, щоб подати консолідовану річ, наприклад, щоб зробити українця подарунок до Дня Незалежності – винесли законопроєкт про прапор. Я думаю, що за нього проголосували б напевно 400 депутатів. Натомість виноситься “хайповий” законопроєкт про Великий Герб, який викликає суперечки та колотнечу”, – підсумував Гречило.
Фото: книга “Наш Герб” та з відкритого доступу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.