Суспільство

Милиці президента. Чому група "Довіра" допомагає Зеленському

Мабуть немає в житті нічого дорожчого за довіру. Та й не лише в житті. Ця ж сентенція буде цілком справедлива і щодо останнього скликання Верховної Ради.

Тільки довіру слід писати з великої літери і взяти в лапки - депутатська група "Довіра".

Якби комусь забаглося зрозуміти, яке місце цього утворення в політичному житті України часів Зеленського, то це було б доволі складно.

"Довіра" не має якоїсь чіткої ідеологічної основи, як, скажімо "ЄС" Петра Порошенка. У групі складно знайти якогось харизматичного лідера, здатного на собі протягнути її в кілька скликань, як у тієї ж "Батьківщини" Юлії Тимошенко.

Врешті "Довіра", мабуть, єдина у парламенті сила, яка не переймається своїм політичним майбутнім. Навіть найбільш структурно схожа на неї група "За Майбутнє" Палиці-Коломойського, і та вливає гроші й сили на створення якого не якого бренду.

І тільки "Довіра" в нинішній Раді виглядає якимось ситуативним, позбавленим великих амбіцій, трохи навіть випадковим явищем. І це - найбільший політичний мінус групи, який, по суті, позбавляє її шансів на політичне майбутнє.

Але це - і її найбільший козир в політичному теперішньому.

Адже годі знайти в парламенті іншу силу, яка була б настільки зручним партнером для президента Володимира Зеленського та його фракції.

"Вони особливо нічого не просять. У нас, можна сказати, річний абонемент: "Довіра" раз в рік приходить за "соцекономом" (субвенції з бюджету - УП) на округи, а коли нам дуже треба, вони допомагають", - ділиться секретами ідеальних стосунків один із керівників "Слуги народу".

"Ну ще бувають всякі дрібниці, типу медальку комусь дати чи допомогти отримати якого "заслуженого". Але це навіть не за голосування, а просто так. Щоб підтримувати дружню атмосферу", - додає топ-"слуга".

Але скільки коштує така дружба? Чому для "Слуги" така критична підтримка "Довіри"? Яка роль аграрних олігархів Веревського і Косюка в житті групи та звідки там друзі Арсена Авакова?

спробувала відповісти одне за одним на всі ці запитання.

[BANNER1]

Скільки коштує "Довіра"

Одразу після приходу до влади команда Зеленського одним із перших рішень заблокувала освоєння мажоритарниками так званого соцеконому - субвенцій з державного бюджету на різні соціально значущі проекти в регіонах.

Логіка була проста: у "Слуги" монобільшість, чужі голоси їй не потрібні, а просто давати іншим мажоритарникам піаритись за державний кошт - як мінімум, нерозумно.

Принциповості нової влади вистачило ненадовго. За кілька місяців роботи монобільшість почала тріщати по товстих олігархічних швах. Не в останню чергу через погрози олігарха Ігоря Коломойського, що він розвалить президентську фракцію зсередини.

Ці погрози були не безпідставні, адже на початках у фракції "Слуги народу" дніпровський олігарх міг розраховувати на підтримку кількох десятків депутатів. І вже навесні 2020-го він активно ілюстрував свої погрози зірваними голосуваннями, коли ККД "слуг" сягало максимум якихось 200 голосів.

Саме тоді у політичному середовищі вперше заговорили про непримітну групу "Довіра": малопомітних 20 депутатів, яких очолює полтавський мажоритарник Олег Кулініч.

Депутатська група "Довіра"

прес-служба ВР

Поступово її два десятки голосів почали раз за разом виручати фракцію Зеленського у найскрутніші моменти. Будь то запуск ринку землі чи "антиколомойські закони".

Станом на осінь 2021-го "Довіра" фактично здобула собі неформальний статус головного союзника Банкової поза монобільшістю.

"Вони по суті наші головні сателіти. Якщо нам не вистачає голосів, то з ними завжди можна домовитись. З ними набагато зручніше працювати ніж з тим же "За майбутнє". Бо якщо у "Майбаху" у когось одного щось сталось, то вся група не голосує автоматично. А з цими Коля Тищенко може поїхати на Закарпаття, зіпсувати там з усіма стосунки, кудись повлазити, але "Довіра" все одно дасть голоси", - привідкриває внутрішню кухню один із керівників СН.

[BANNER2]

У самій "Довірі" пояснюють таку лояльність до влади тим, що у групі зібрались "не-опозиціонери".

"Насправді в "Довірі" зібрались усі ті, хто не хотів мати проблем з владою. Тут всі бізнесмени, проблеми їм ні до чого", - пояснює один із депутатів із групи.

Натомість формальний лідер "Довіри" Олег Кулініч переконує, що у його групи і влади просто збігаються інтереси.

"Я б не сказав, що ми допомагаємо владі. Якщо у них є 240 голосів і ми голосуємо, то це не означає, що ми їм допомагаємо. Такі речі як "антиприватбанківський" закон ми голосуємо, бо це потрібно для країни, а не тому, що хочемо комусь допомогти", - переконує Кулініч в розмові з УП.

лідер "Довіри" - Олег Кулініч

Інше пояснення дружби "Довіри" і СН слід шукати у згаданому вище соцекономі. Група Кулініча повністю складається із мажоритарників, для яких вибивання дотацій на свої округи уже багато років є чи не основним хобі в парламенті.

І як тільки команда Зеленського повернула питання місцевих дотацій в порядок денний, депутати "Довіри" опинились в числі найбільших вигодонабувачів.

Відповідаючи на запитання УП, прем’єр Денис Шмигаль заявив, що не бачить у такій ситуації політичної корупції чи купівлі лояльності.

"Це не є політична корупція, бо коли є вибірковість, коли комусь щось дають ексклюзивне, то тоді можна було сказати, що це корупція. А коли мажоритарники мають доступ до соцеконому - всі, або більшість, то це не корупція", - сказав прем’єр УП.

З ним можна було б погодитись, якби згадана рівність була насправді.

Як свідчать дані аналізу мережі ОПОРА, у влади є явні улюбленці в питаннях виділення соцеконому, а є ті, кому субвенцій не виділяють взагалі.

Наприклад, без субвенцій залишилось 6 із 7 округів, де обирались депутати ОПЗЖ, 2 із 3 округів "Голосу" та 8 із 16 округів позафракційних.

Натомість у "Слуги народу" зі 122 округів без субвенцій залишилось всього 8 округів (менше 7%).

У групи "Довіра" показник отримання соцеконому - 100%. Немає жодного округу без фінансування.

[UPCLUB]

Більше того, і в 2020-му, і у 2021-му депутати "Довіри" - стабільно серед лідерів за сумою субвенцій: цього року депутат Вельможний отримав на округ 30 мільйонів гривень, а минулого року серед лідерів був депутат Сергій Шахов із показником 31 мільйон.

Для розуміння, рядовим мажоритарникам "Слуги народу" відписують близько 10 мільйонів на округ.

"У "Довіри" є така тема, що вони крім соцеконому наче і не просять нічого. Але раз в рік як прийдуть з чимось, таким, знаєте, масштабним. Як зменшення ПДВ на аграрку для Веревського і інших до 14%. І в нас у "Слузі" наші кричать, срачі. Але якщо ми самі не можемо голосувати, то мусимо цим дати, що вони просять", - розповідає один із топів фракції "Слуга народу".

"Ну і бізнесюкам завжди краще з нами дружити, щоб не дай Бог РНБО не збиралась через якогось Веревського чи Косюка", - додає з посмішкою він.

У "Довірі" пояснюють таку лояльність до влади тим,

що у групі зібрались "не-опозиціонери"

фото: facebook "Довіри"

Хто зібрав "Довіру": два олігархи, місцеві барони і трошки Аваков

Як на таку невелику за чисельністю групу, у "Довіри" дуже багато "батьків-засновників".

З ким би із влади чи опозиції УП не вела розмови про цю групу, у них неодмінно зринало прізвище кількох людей.

Перш за все - аграрного олігарха, одного із найбагатших українців, власника "Кернел Групп" Андрія Веревського.

"Веревський на етапі кампанії допомагав своїм знайомим депутатам виграти вибори. Власне, він був одним з ідеологів створення "Довіри" як такої. Не думаю, що Андрій платить там всім зарплату. Може, комусь окремо, бо там такі депутати, що самі на себе заробляють", - розповідає один із топ-посадовців часів Зеленського.

За даними УП, Веревського із Зеленським познайомив чинний глава фракції "СН" Давид Арахамія, і з довіри між ними постала "Довіра" як сателіт "Слуги".

Правда, Олег Кулініч, який очолює групу, переконує, що роль Веревського набагато скромніша.

"Крім того, що це мій товариш, ми з Андрієм давно дружимо, він більше не має ніякого стосунку до "Довіри".

Він з Полтави, я з Полтави, це бізнесмен світового рівня, який створив велику білу компанію. Але на групу він не впливає", - переконує Кулініч в коментарі УП.

"З нас всі сміються, що ми "хор Вєрьовки", типу на Веревського працюємо. Але тут такі люди, що вони з Андрієм на рівних говорять. А Кулініч взагалі йому друг", - бідкається один із "хористів".

[BANNER3]

За словами самого Кулініча, ідея створити свою групу виникла ще в минулому скликанні Ради.

"Багато членів нашої групи - це мої колеги з попередніх скликань, з якими ми працювали разом в аграрному комітеті. От якраз ядро групи "Довіра" і складають такі люди. Наприклад, Валерій Лунченко, Петьовка Василь, Кіт Андрій, Люшняк Микола та інші", - розповідає Кулініч.

"Нас не треба було збирати, бо ми всі і так спілкувались: з кимось в комітеті, з кимось, як з Сергієм Шаховим, Арешонковим Володимиром, Єфімовим Максимом - просто в Раді", - додає глава групи "Довіра".

ілюстрація Андрія Калістратенка

Однак, за даними УП, якщо задум у Кулініча і його колег був ще у минулій Раді, то його реалізація в новому скликанні дуже відрізнялась від початкової версії.

"Ви знаєте, що спочатку це мала бути одна група "За майбутнє". І назву цю придумали наші хлопці, Кулініч придумав. Але потім побачили, що там один Коломойський. І ті, хто не захотіли залежати від нього, або кого, як Іванчука, він сам би не пустив у групу, відійшли набік. І створили "Довіру", - розповідає не під запис один із депутатів групи.

"І коли у Коломойського почались проблеми із Зеленським, то всі зрозуміли, що правильно зробили", - додає він.

З небажання опинитись "людьми Коломойського", як розповідають співрозмовники УП, до групи Кулініча пристала група закарпатських депутатів. Із Закарпаття у "Довірі" четверо депутатів: Валерій Лунченко, Роберт Горват, Владіслав Поляк та Василь Петьовка.

Початково вони орієнтувались на тодішнього главу МВС Арсена Авакова, який переконував їх іти в "За майбутнє". Але вони відмовились.

"Закарпатські прийшли через Авакова. На початку Арсен активно включився в Раді і по "Довірі", і по "За майбутнє". Але тоді Зеленський йому сказав "не займатись" цим, і той відійшов. Можна було більші групи зібрати, але Зе побоявся, що буде один Бєня і Аваков",

- розповідає співрозмовник з оточення колишнього глави МВС.

Крім груп Веревського-Кулініча та закарпатських друзів Авакова, у "Довірі" можна виділити ще дві мікрогрупи: умовні "луганські" із "Нашого краю" та "вінницькі" з орбіти олігарха Юрія Косюка.

Юрій Косюк

фото: liga.net

"Луганські" - це Сергій Шахов, Сергій Вельможний та Олександр Сухов. "Вінницькі" - Геннадій Вацак, Микола Кучер й Лариса Білозір. Двоє останніх, до речі, є батьком і дочкою.

"Хто у нас головний? Олег Кулініч. Вірите, всі правда йому вірять і делегували представляти нас. У нас не партія, щоб була якась ідеологія і можна було підставитись. А чисто по-людськи Олегу всі довіряють", - розповідає в коментарі УП депутат із "Довіри" Андрій Іванчук.

"Група треба була усім для того, щоб не загубитись. Так у нас є голова Кулініч, він ходить на наради до Разумкова, комунікує зі "Слугами", а ми можемо вибивати щось для своїх округів. Та і просто право на виступи з трибуни як група ми маємо", - додає колишній соратник Яценюка.

Про те, що групою реально керує Кулініч, розповідають і в монобільшості.

"В "Довіру" у мене єдиний вхід - напряму спілкуюсь із їхнім керівником Кулінічем.

Він дуже діловий, з ними легко працювати", - розповів у коментарі УП Давид Арахамія.

"Про більшість речей прямо в залі домовляється від нас Давид. Але є питання, які Зеленський чи Єрмак вирішують із Веревським. І йому в групі рідко відмовляють", - додає інший співрозмовник із керівництва "СН".

* * *

"У нас не було якихось домовленостей про створення партії на вході. Але деякі хлопці намагаються рухатись у цьому напрямку, на місцеві вибори ходили", - розповідає в розмові з УП Іванчук.

"У нас є партія "Довіра". Базовий регіон - Полтава, ми там дуже непоганий результат показали, виграли вибори. У нас найбільше депутатів усіх рад там. І в Тернополі ми серйозно зайшли.

Але я вважаю, що треба все поступово. Має ж бути якась ідеологія, розуміння, чи люди нас сприймають як партію на державному рівні", - додає глава "Довіри" Кулініч.

[BANNER4]

Його колеги по групі набагато скептичніші у питанні політичного майбутнього групи.

"Якщо чесно, то уже зараз багато хто у нас придивляється, з ким на наступних виборах іти. Може і зі "Слугою", - розповідає один із депутатів групи в розмові з УП.

Власне, поглинання "Довіри" гуртом чи в роздріб було б логічним завершенням їхнього співжиття із "Слугою народу".

"Ми б із задоволенням багато кого забрали собі. Вони на місцях там у себе в областях розривають всіх конкурентів. Ми б тільки виграли", - каже співрозмовник УП у президентській партії.

По суті, він визнає, що на минулих виборах "робили їх разом", а на наступних спробують "робити щось з ними разом".

Роман Романюк, УП

Читайте ще