Пояснив викладач кримськотатарської мови в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль.
Абібулла Сеїт-Джеліль: Перехід на латинку довгий час турбував довгий час кримськотатарський народ. Після повернення у Крим наприкінці 80-х років минулого століття одразу порушили питання переходу на латинську графіку. Це було першочерговим завданням в інтересах усього народу. Однак, процес затягували. Зокрема, через розділення через політиків Криму.
Кирилиця не відбиває особливості кримськотатарської мови, зокрема її звуковий склад, орфографію.
Кримськотатарська мова тричі зазнавала змін. Спочатку, у 20-х роках минулого століття, була переведена з арабиці на латиницю, потім — на кирилицю. Русифікація була в інтересах Радянського Союзу. Тоді на кирилицю були переведені усі тюркські мови тодішніх народів СРСР.
Після розвалу Радянського Союзу, тюркські народи, які отримали державність, перейшли на латиницю.
Бо це об’єднує ці народи та прискорює процес взаємодію в усіх сферах життя. Тому це питання важливе для нас. Ця думка підкріплена інформацією з академічних джерел.
Останні 20 років у Криму йшла активно готувалися до переходу на латинку. У наукових установах розробляли, вивчали, впроваджували латинську абетку, друкували літературу двома абетками, або лише латинкою. Після окупації цю роботу РФ заборонила.
Рішення комітету — це формальність, бо повернення назад нема.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
