Роман Цимбалюк розповів, коли повернеться в Росію (відео)

Deutsche Welle

Журналіст і блогер Роман Цимбалюк 13 років працював кореспондентом інформаційної агенції УНІАН в Росії. Його називають "єдиним українським журналістом, акредитованим в РФ". У грудні після повідомлень про виклик до прокуратури у справі про "екстремізм" Цимбалюк виїхав до України. Про загрози особистій безпеці й свободі слова в Росії журналіст розповів в інтерв'ю DW.

Deutsche Welle: Романе, ви кажете, що були єдиним українським журналістом, акредитованим в Росії. Коли ви стали єдиним?

Роман Цимбалюк: Це не найбільше моє досягнення в житті, що я дійсно був і насправді залишаюсь єдиним акредитованим при МЗС Росії репортером з України. Я в цьому випадку нічого не зробив, тут треба подякувати російській державі, яка з 2014 року потроху видавила всіх українських репортерів і одного залишила, щоб його показувати. Колись на вечірці радіостанції "Ехо Москви" я зустрів Марію Володимирівну Захарову і вона сказала: "Это последний украинский корреспондент, мы его бережем". Це було декілька років назад, зараз ця ситуація змінилась. Мабуть, це доля, так сталося. На моєму місці міг би бути будь-який інший репортер.

Інтерв'ю в повному обсязі дивіться тут:

Чи варта була робота в корпункті в Росії усіх ризиків, тиску, дискомфорту?

У частині роботи це цікаво, коли на твоїх очах змінюється ціла держава. Люди, здавалося б, такі самі, як ти, з якими ти пиячиш, ви ходите один до одного в гості, а потім наступає момент і ти стаєш "бандеровской с**ой". От так от. Це цікаво, як змінюються стосунки з людьми, як вони починають виправдовувати злочини своєї держави. Я кажу про дуже яскраві випадки.

Чому ви залишалися в Росії, якщо така атмосфера була?

Я ж вам сказав, що цікаво дивитися за цим. Насправді я до цього ставився просто. Коли всі ці події починалися, я подзвонив своєму татові, а він мені сказав: "Синок, не хвилюйся, Україна була, є і буде". Я тата послухав, і він правий, і навіть зараз в 2022 році, коли офіційні і не дуже офіційні особи РФ нам загрожують всілякими карами, знищенням.

Чи наважиться Росія на вторгнення в Україну?

Залежить від готовності України. Власне, чому я там став "екстремістом" - я їм казав, що якщо ви підете далі зі зброєю, вас будуть вбивати.

Саме через це проти вас у Росії порушують (поки що) адміністративні справи?

Вони (прокуратура Москви - Ред.) вирішили викликати мене на "допит" по статті "екстремізм" за те, що я розпалюю ворожнечу до росіян і російської влади (адвокат Микола Полозов повідомляв про виклик Цимбалюка в прокуратуру щодо адмінсправ за статтею КпАП про розпалювання ворожнечі. - Ред.). Але оцю частину про перетин кордону зі зброєю в руках чогось не згадують ніде.

У мене є власний Youtube-канал, гаслом якого є "називати речі своїми іменами". І я їх називав російськими окупантами, тим ким вони є. І не треба ображатися, бо російський прапор над Донецьком, Луганськом і над Севастополем. Якщо це територія України, а там російський прапор, то хто вони?

Ви про це говорили давно. Але чому тоді саме зараз вас викликали в прокуратуру?

Можливо терпець у когось урвався, можливо комусь здалося, що це занадто… Їхньому війську розповідають, що їм тут буде легко, що їх тут зустрічатимуть квітами. Я їм кажу: ні, буде по-іншому. Можливо, це стало причиною.

Чи надходили вам сигнали про те, що вас можуть ув'язнити?

Ні, я цього найменше боявся. Коли перебуваєш на території Росії, ти не можеш уберегтися від російської держави, від спецслужб. Тому я взагалі з цього приводу не хвилювався, ні від кого не ховався, геолокацію в телефоні не вимикав, користувався Яндексом, їздив на таксі... Кого варто було боятись - зрозуміло. Коли російське телебачення показує вас по телевізору і каже: "Це русофоб, і він живе в Москві. Він не любить росіян і закликає до вбивства росіян". Про зброю в руках і перетин кордону вони чомусь забули сказати. І потім ви з таким "бекграундом" приходите в дитячий садок…

Читайте також: Росія та Україна. Як вони опинились на порозі великої війни

Вам закидають ненависть до росіян і розпалювання ворожнечі, а як ви насправді ставитеся до росіян?

Слухайте, у мене дружина росіянка. Бачите, у мене обручка.

Ви збираєтеся повернутися в Росію?

Побачимо. Днями пресконференція Лаврова, вона в режимі онлайн, я акредитувався, мені надіслали листа, що я вже акредитований. Задам питання якесь цікаве, якщо буде змога.

Марія Захарова, речниця МЗС РФ, пожалкувала про ваш від'їзд. Вона написала, що ви талановита людина, талановитий журналіст. Які у вас стосунки склалися з Марією Захаровою?

Класні… (сміється)

З іншого боку, вона сказала кілька не дуже приємних слів на вашу адресу.

Я взагалі ставлюся до цього набагато простіше. Вона образилася, що на одному з публічних майданчиків я сказав, що у мене можуть початися неприємності на роботі через те, що мене запрошують в прокуратуру по адмінстатті, по статті "екстремізм", за розпалювання ворожнечі.

У них там все дуже цікаво прописано. Якщо у вас два таких звинувачення, це вже "уголовка", це вже до п'яти років. Адвокат мені каже: ти можеш прийти на допит, здавалось би, "адмінка", штраф - 20 тисяч російських рублів або до 100 годин виправних робіт". Коля (Микола Полозов, адвокат Романа Цимбалюка. - Ред.) каже: "Підеш працювати, відправлять тебе на RT, 100 годин відпрацюєш…". Це було б навіть цікаво.

Але питання в чому: ти можеш прийти до прокурора, і він скаже: "Романе, ви така талановита людина, ви так багато знімаєте відео, от дивіться у вас тут одне відео - це одна адміністративна стаття. А оце друге відео - це вже друга адміністративна стаття. Ми вас вітаємо, проти вас порушено кримінальну справу за розповсюдження екстремізму і екстремістських ідей. І взагалі - ви не любите росіян". А я вам уже сказав, що у мене є алібі в цій частині.

Яке юридичне майбутнє у цих справ? Чи доведуть їх до кінця?

Я сподіваюся, що це нікому не потрібно, навіть з точки зору російської держави. Ми зараз у цьому переконаємося з Миколою Полозовим, я візьму парашут, перепрошую - валізу, і поїду... І все, продовжимо працювати.

У Росії вам ще закидають шпигунство на користь України...

Я займався виключно журналістикою. Але річ у тому, що для тоталітарних режимів звична практика звинуватити журналіста в шпигунстві.

От приклад - за що засудили Романа Сущенка, знаєте? За моїми даними, хоча ця справа таємна, його цікавили плани Росії щодо захоплення українського міста Маріуполь. Цікаво, так? Росіян на Донбасі нема, але за дії російських військ на Донбасі людину засудили на дуже тривалий час у в'язниці. Звинуватити людину можна в чому завгодно, особливо в Російській Федерації. Але ні, я займався тільки журналістикою, що б вони там не розповідали. Я не знаю навіть, чесно кажучи, можливо це має бути компліментом для мене - 13 років займався тим, що, за словами Марії Захарової, ходив по ресторанах, кайфував, коротше не робота, а мрія!

Перелік інагентів у Росії постійно поповнюється, чимало журналістів виїжджають. Правозахисний центр "Меморіал" закрили, організацію "Міжнародний меморіал" закрили. Яке майбутнє, на вашу думку, у російської журналістики і російського громадянського суспільства?

Усе дуже просто. Нічого не зміниться, і російському громадянському суспільству нічого не загрожує, тому що цього суспільства там не-ма-є. Крапка. Що стосується російської журналістики, то не можуть всі російські журналісти працювати в "Новій газеті" і на "Ехо Москви". Попри всі нюанси, російської журналістики найбільше в цих засобах масової інформації. Більшість людей, які називають себе журналістами, репортерами є солдатами російських інформаційних військ. Перед нашою розмовою ви ж мене запитували: а яке у вас ставлення до тих, до тих. Я кажу: реально зі всіма класні стосунки в Росії. Це правда. Єдиний нюанс: ці класні особисті стосунки закінчуються одразу після команди "вогонь". І тут насправді вже додавати немає чого.