Depo.ua продовжує цикл статей про психологічну підтримку дорослих і дітей під час війни. Раніше ми розповідали, як заспокоїти дитину під час воєнних дій, пояснити їй, що відбувається. Тепер публікуємо поради психолога Світлани Ройз, як правильно дитині пояснити необхідність від'їзду в інше місто чи країну.
Кажіть дитині правду, не приховуйте від неї нічого
За словами психолога, дитині важливо пояснити, що тимчасовий від'їзд необхідний лише задля її безпеки. Також вона має розуміти, що дорослі будуть завжди з нею. Світлана Ройз радить ось так починати діалог:
"Ми робимо все можливе, щоб ти був у безпеці, щоб ми були у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати у безпечне місце. В інше місто чи країну. Ми будемо весь час із тобою. Разом з нами їде дуже багато дітей та дорослих. Ми їхатимемо поїздом/машиною/автобусом".
Не менш важливо дитину запевнити й в тому, що далеко від дому є теж добрі люди, і її не залишать в біді.
"Нас зустрінуть дуже добрі люди та допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола нас хороших людей? Набагато більше, ніж поганих".
Психолог наголошує, що у цей момент важливо,
щоб голос дорослого звучав стійко та впевнено. Реакції дитини можуть бути різними. Важливо бути готовими до того, що дитина розплачеться і скаже, що не хоче залишати будинок, друзів та іграшки. Тоді ж необхідно підтримати її почуття:
"Мені теж дуже сумно і мені так шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я могла, я б усе зробила, щоб війна припинилася, і все було як раніше. Дивись, який ти герой. Ти нам так допомагав (допомагала) і був (була) таким (такою) сміливим (сміливою). Зараз нам дуже важлива твоя допомога, щоб ми були в безпеці".
Скажіть дитині, що спочатку у вашої сім'ї буде тимчасовий будинок, а потім ви повернетеся до свого дому. Не зайвим буде щось взяти для дитини з дому – те, що для неї найважливіше. Можна також сфотографувати будинок (якщо він цілісний). У моменти суму для малюка це будуть гарні спогади та мрії про повернення туди.
Як відповідати батькам на дитячі питання
У дітей завжди виникає багато питань. Щоб дорослим було простіше на них відповідати, Ройз пропонує використовувати наступні фрази.
Дитина може запитати: "Ми їдемо назавжди?
". Важливо відповісти, що ви не знаєте, на скільки. Можна відповісти: "Доки не стане безпечно".
Якщо дитина питає: "А де ми будемо жити?" – скажіть обов'язково те, що вам відомо. Може так: "У нас буде тимчасовий будинок. Можливо, ми житимемо з великою кількістю людей".
Коли дитина питає: "А я не побачу більше своїх друзів?" – можна відповісти: "Я впевнений, що побачиш. І ми зможемо їм дзвонити та писати. А ще у тебе неодмінно з'являться нові. У тебе будуть і старі, і нові друзі".
Як пояснити дитині, що один з батьків з нею не їде
Якщо батько чи мати дитини залишається в Україні, можна сказати: "Ми їдемо з тобою вдвох. Тато (мама) приєднається, як тільки зможе, або ж ми до нього (неї) повернемося. Він (вона) робитиме все можливе, аби скоріше бути з тобою, бо ти – його (її) сонечко, і він (вона) тебе дуже любить. Твій тато (мама) – герой (героїня), як і ти. Ми будемо молитися за тата (маму), і наша любов буде з ним (нею), а його (її) – з нами".
Дитина може плакати, кричати. Намагайтесь витримати її почуття без осуду та відчуття провини. Коли дитина заспокоїться,
можна запитати: "Яку іграшку ти хочеш взяти з собою?"
Психолог радить тим, хто їде в іншу країну, взяти кілька книг, написані рідною мовою дитини. Це дуже важливо. Дорогою можна показувати дитині фотографії цієї країни.
Обов'язково встановіть правила
Це потрібно, в першу чергу, для самої дитини. Вона також має розуміти, наскільки відповідальним є те, що робить кожен член сім'ї. Психолог Світлана Ройз радить розпочати діалог з дитиною у такий спосіб:
"Зараз дуже важливо, щоб ти нам у всьому допомагав (допомагала). Ти робитимеш те, про що ми тебе просимо, будеш завжди поруч, нікуди не тікатимеш, ні з ким чужим не йдеш, постараєшся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися?"
Потрібно також потиснути руку дитині, аби закріпити домовленість: "Дякую, я знала (знав), що на тебе можна покластися".
Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, імена та прізвища батьків та дорослих, які її супроводжують. Покладіть у кишеню дитині лист з її та даними дорослих, які супроводжують.
Дайте дитині доручення, яке їй під силу.
Наприклад, стежити за рюкзаком, відповідати за іграшку, пити воду та іншим нагадувати.
Як підтримати дитину в дорозі
Дитині важливо відчувати нашу опору. Перша опора – це дотик. Частіше торкайтеся її. Друга – погляд. Дивіться на дитину як тільки можливо лагідно. І обов'язково розмовляйте, співайте пісні.
Психолог наголошує, що коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, тривожною, примхливою, млявою. Це – нормальні реакції. Ройз радить, якщо дитина скаржиться, слухати її, не перебиваючи, не виправдовуючись, даючи можливість спертися на терпіння та розуміння дорослого.
Дитині важливо чути: "Дякую за те, що ти так допомагаєш нам у дорозі. Я бачу, як тобі складно, але ти справляєшся".
Фахівець також наголошує, якщо є щось, що ви робили у цей час, на який потрапляє дорога, регулярно, обов'язково повторюйте це у дорозі: читайте казку перед сном, співайте пісню, обіймайтеся. Вимовляйте слова, які для вашої дитини звичні. Можливо, це секретні слова у сім'ї.
Це дасть дитині відчуття стабільності. Придумайте кілька ігор, в яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини. Можна дати їй завдання фотографувати дорогу.
Постарайтеся в дорозі поговорити про тварин, у яких будиночок завжди з собою: наприклад, равлик: "Де б ця тварина не була, вона вдома. Уяви, що ти равлик. Зроби "чик-чирик, я в будиночку"".
Як підтримати дитину під час приїзду в інше місто чи країну
Скажіть дитині: "Ось ми й в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Зараз будемо знайомитися з нашим новим будинком. Він не схожий на наш будинок. Я не знаю, чи сподобається він тобі й мені. Але ми зможемо його зробити нашим. Ми з тобою – як равлики. Наш будинок завжди з нами. А до інших міст ми з тобою звикнемо. Люблю тебе. У нас обов'язково все буде добре, де б ми не були".