Про створення центру
«Першу добу після оголошення війни я провів у ступорі, як і багато хто, хоча мені це не властиво. На другий ранок почав думати, чим можу бути корисним. Війна, як виявилося, все дуже спрощує - світ стає чорно-білим. Що я вмію робити найкраще? Налаштовувати логістику. Очевидно, що логістика у воєнний час — слабка ланка», — розповідає в коментарі НВ бізнесмен, співвласник та СЕО TIS, ініціатор Help Ukraine Center Андрій Ставніцер.
Каже: одразу зателефонував своїм друзям та знайомим — іншим власникам бізнесу, Владиславу Чечьоткіну, В’ячеславу Климову, а також Володимиру Костельману. Разом обговорили подальший план дій. Кожен надав ті потужності, які міг: транспорт, склади, логістику. До проекту доєдналася також директорка Фонду Олени Пінчук Ольга Руднєва — вона взяла на себе координацію. Вже на третій день у Help Ukraine Center з’явилися назва, сайт та перші вантажі.
Сьогодні Help Ukraine Center має три склади у різних країнах Європи. Основний, великий склад розташовується у польському Любліні, ще один невеликий, допоміжний — у місті Гельм,
також у Польщі. Третій склад працює в Румунії, в місті Хуші. Він спрямовує допомогу в Одесу, Миколаїв та Херсон — Андрій Ставніцер називає це «південним коридором» проекту.

Бізнесмен, співвласник та СЕО TIS, ініціатор Help Ukraine Center Андрій Ставніцер / Фото: Фото з архіву Help Ukraine Center
Через офіційний сайт проекту кожен охочий може долучитися до Help Ukraine Center як волонтер, надіслати допомогу або кошти. Разом із прямою допомогою, розповідає Андрій Ставніцер, наразі центру вдалося зібрати близько 10 млн євро. Проте наразі гроші й вантажі — те, чого і досі не вистачає центру найбільше.
Допомогу через проект можна надсилати як безадресно, так і адресно — наприклад, на потреби ЗСУ, Міністерства охорони здоров’я або Міністерства реінтеграції для подальшого розподілення тим, хто цього потребує. Також є можливість відправити вантаж для конкретної організації або лікарні. Чимало вантажів, до прикладу, іде на Київ та Дніпро, розповідає в розмові з НВ координаторка Help Ukraine Center Ольга Руднєва.
«Ситуація дуже динамічна й постійно змінюється. Переважно,
адресні вантажі — це відправка допомоги туди, де є довіра або де є „свої люди“, яким хочеться допомогти», — каже вона.
Ще один напрямок роботи — це закупівля бронежилетів та касок. Він функціонує відокремлено від Help Ukraine Center, оскільки змішувати гуманітарні та військові вантажі не можна, пояснює Ставніцер:
«Для закупівлі бронежилетів та касок я переорієнтував Благодійний фонд імені Олексія Ставніцера, мого батька. Ми заснували цей Фонд разом із сім'єю та партнерами понад 10 років тому. Наразі він приймає гроші для закупівлі бронежилетів».
Про людей, які допомагають центру
Help Ukraine Center публічно підтримують світові знаменитості, наприклад, співак Стінг та його дружина, Труді Стайлер, а також американська акторка Дженніфер Еністон, її подруга. Стінг з дружиною вже передали центру гуманітарну допомогу, зробили пожертву та публічно закликали інших допомагати проекту.
«Днями Стінг оголосив, що перезапустив для нас свою легендарну пісню Russians — в інструментальній версії. Весь чистий прибуток артиста від цього релізу буде перераховано Help Ukraine Center.
Тобто, якщо ви просто послухаєте пісню на будь-якій платформі - саме інструментальний реліз 2022 року — ви вже допомогли нам купити трохи більше ліків», — розповідає НВ Андрій Ставніцер.
Загалом же, на проекті на волонтерських засадах працює близько трьох десятків постійного менеджменту. Це люди різних професій, із різних галузей, переважно українці, але не тільки вони. Крім того, щодня допомагати центру на склади в Європі приходить більше 150 волонтерів. Це переважно жінки, українки, які змогли дістатися Польщі.
«Всі вони кажуть одне й те саме: я не можу просто сидіти на місці, не можу займатися своїм життям, я мушу допомагати Україні якнайшвидше перемогти. І це — неймовірно», — розповідає Ольга Руднєва.
Вона додає: волонтери можуть приїжджати з дітьми, допомагають цілими сім'ями. Деякі дівчата готують на величезну компанію людей обіди, підлітки допомагають прибирати та робити паперову роботу. В одному з «офісних» приміщень — спеціальних контейнерів, які використовуються на будівництвах як побутові приміщення, навіть облаштували імпровізований дитячий садок.
«Ніхто, навіть ті, хто просто мав намір лишити вантаж та поїхати додому, не залишилися байдужими до нашої роботи. У більшості волонтерів стандартна відповідь на запитання, чи надовго ти тут. Вони кажуть: «Я приїхав на два дні, вже пройшло тринадцять», — розповідає Ольга Руднєва про людей, які допомагають проекту.
Серед таких волонтерів — багато таких, хто в мирному житті в Україні керував великими проектами. Це банкіри, юристи, аналітики, світські левиці, знаменитості. Проте на складі вони роблять часто важку фізичну роботу — «з посмішкою і вдячністю».
До волонтерства на складах в Європі також долучається чимало українців, які давно живуть за кордоном. Та є і чимало іноземців: британці, французи, білоруси, німці, італійці, говорить Ольга Руднєва. Називає всіх їх «неймовірно колоритними та класними».
«Двоє британських поліцейських приїхали своєю машиною із допомогою, і залишилися на пару тижнів, щоб допомагати. П’ять справжніх лондонських кебів, забитих гуманітарною допомогою, приїхали бо власник вирішив таким „автопробігом“ не тільки допомогти нам, але і показати світові,
що Україну треба підтримувати», — розповідає про допомогу, яку отримував від іноземців Help Ukraine Center, Ольга Руднєва.
Вона також згадує білорусів, які привезли мобільний госпіталь на 140 ліжок. Хлопець, який організував і привіз цю допомогу — колишній політичний в’язень. Він сказав: «Якщо переможе Україна, переможе Білорусь».
Всі волонтери, які працюють на складі, мають власну історію втрати домівки, пошуку свого місця та пошуку відповідей на запитання. Цими історіями волонтери проекту часто діляться між собою під час спільних ланчів, потім обіймаються та — повертаються до роботи, говорить Руднєва:
«Історія хлопчика, який самостійно доїхав до Хельму з Києва та був підібраний нашої волонтеркою, облетіла всі ЗМІ. Іноді здається, що Help Ukraine Center — це не лише логістичний хаб. Це хаб історій та взаємодії між людьми».
Про нагальні потреби українців
Гроші, які вдається залучити через проект, спрямовуються насамперед на закупівлю медичного обладнання та препаратів. Також через Help Ukraine Center закуповують тактичну медицину, яка потрібна для порятунку людей у зонах військових дій,
вибухів — до прикладу, засоби для термінової зупинки кровотеч та рятування поранених. А також звичайні ліки, необхідні при хронічних захворюваннях, як-от, при діабеті.
«Наприклад, інсулін у нас на складах чекає відправки в холодильниках Coca-Cola та Pepsi, є в цьому якась життєва іронія», — ділиться з НВ Андрій Ставніцер.
Ще одна найбільш затребувана категорія — гігієна, зокрема, засоби гігієни для немовлят, а також для мам, які щойно народили. Дуже потрібна також і їжа: вона має бути калорійною, зручно фасованою, тривалого зберігання, та такою, що не потребує приготування. Наприклад, енергетичні батончики та консерви.
Надскладних запитів, які надходили б до Help Ukraine Center, не буває, додає Ольга Руднєва. Проте є складні та дорогі запити — наприклад, генератори, які, окрім високої вартості, також є складними в транспортуванні. Вони дуже потрібні Україні сьогодні, адже забезпечують живлення для лікарень та центрів крові. Станом на сьогодні через склад проекту вже пройшло більше 40-ка генераторів.

Координаторка Help Ukraine Center Ольга Руднєва / Фото:
Фото з архіву Help Ukraine
«Медикам також конче потрібні знеболюючі й наркотичні засоби. І ми працюємо над доставкою цих надважливих препаратів до України. Також були і лишаються затребуваними автівки швидкої допомоги. Нам буквально привозять їх та залишають ключі й документи для подальшої передачі на потреби лікарів», — розповідає Ольга Руднєва.
Є також і запити, які Help Ukraine Center не приймає — наприклад, одяг. Відповідне оголошення розміщене на сайті центру. За словами Руднєвої, складність роботи з одягом полягає в тому, що на його перебирання та сортування іде дуже багато часу. А сам одяг займає місце, де могло би зберігатися щось більш корисне — наприклад, ліки.
«На жаль, тут ми стикнулися з проблемою: люди надсилають все, що лежало у них у шафах, — говорить Ольга Руднєва. — У нас є норкові шуби та босоніжки на шпильках, є ціла купа чудових килимів, є ковбойські капелюхи та багато іншого. Все, що було, ми відправляємо, але надалі відмовляємося від прийому одягу».
Андрій Ставніцер розповідає про подальші плани стосовно роботи проекту. Він пояснює:
не можна постійно розраховувати на добру волю благодійників, які надсилають допомогу Help Ukraine Center. Колись цей потік вичерпається, і це — нормально. Адже люди в Європі не можуть постійно віддавати тонни вантажу. Цілком природно, що ці потоки повинні замінити глобальні світові організації - як-от, Червоний Хрест, UNICEF, World Food Program та інші, вважає співрозмовник НВ.
«Вони — монстри у сенсі залучення вантажів та допомоги, це великі бренди із найвищим рівнем довіри всього світу. Я особисто спілкувався з великою кількістю людей із США, з арабських країн. Вони хочуть допомогти Україні, але вважають за краще довірити свої гроші або вантажі організації, у якій все красиво на репутаційному рівні, а всі звіти зібрані в красиві папки, — говорить Ставніцер. — Червоний Хрест зараз не обговорюватимемо. Але й інші організації до України поки що не доїхали. Вони не мають людей і логістики на місцях, не вміють довозити до кінцевого споживача. Ми ж до війни в цьому були кращими».
Андрій Ставніцер переконує, що готовий надати всі потужності проекту, склади та коридори, а також контакти й усю напрацьовану експертизу тим, хто захоче долучитися до організацій допомоги для Help Ukraine Center:
«Ми готові працювати разом з ними, поступово підключати свої „довоєнні“ активи — щоб в Україну потрапляло в десятки разів більше допомоги. Для цього все є».