Суспільство

Чому Amnesty International зробила свято на вулиці російської пропаганди

4 сер•Hromadske.ua

Тоді (та й зараз) такі висновки міжнародної організації з центральним офісом у Лондоні мали б абсурдний вигляд. А сьогодні до ідентичних висновків Amnesty щодо війни в Україні дослухається увесь світ. Просто міняємо «британська армія» на ЗСУ, Черчилля — на українську владу, Лондон — на Київ/Миколаїв/Донбас. Усе, звіт готовий.І от у світових медіа розлітаються новини «ЗСУ наражають цивільних на небезпеку». Саме до такого висновку прийшли у міжнародній організації Amnesty International. А все через те, що українські військові розміщуються в цивільних об'єктах або поруч із ними. Це нібито порушує міжнародне гуманітарне право. Ну й у звіті Amnesty йдеться, що наша влада має «негайно забезпечити розміщення своїх сил якнайдалі від населених пунктів або евакуювати цивільне населення».Хтось за такі закиди може послати Amnesty за напрямком «русского корабля». Я ж висловлюю глибоке занепокоєння таким звітом Amnesty.Насправді ці міжнародні правозахисники зі своїми лекалами щодо оцінки війни трохи заганяються. Вони відірвані від реальності. Коли в Миколаєві прилетіло в казарми військових,

їм було нормально (не зовсім, але все в межах міжнародного гуманітарного права). Коли військових розосередили містом, щоб зменшити втрати, — «ай-я-яй, порушення міжнародного права!»За лекалами правозахисників ідеальна війна — це коли дві армії вийшли у чисте поле і б’ють одна одну. От тільки за таких умов у нас би вже давно не було армії. А вся країна стала б однією суцільною Бучею, Маріуполем, Ягідним.Щоб зрозуміти абсурдність закидів Amnesty щодо України, варто провести ще одну аналогію. Приходить чоловік у формі додому, цілує дружину, обіймає дітей. І тут йому хтось із Amnesty: «Дядьку, ти порушуєш міжнародне право, наражаєш родину на небезпеку, бо зараз “руzкіє” дізнаються, що за такою адресою перебуває військовий, випустять сюди 100500 ракет, і через тебе загинуть дружина й діти». Абсурд же.Але влада все ж має на таке реагувати. Тому в нас і відбувається обов'язкова евакуація з Донбасу. Від якої можна відписатися за бажанням.Узагалі щодо цієї війни треба зрозуміти одну річ. У нас воюють не якісь там окремі міфічні ЗСУ. «руzкіє» хочуть знищити нас усіх.

І тому кожен з нас має боротися проти агресора. Нема в нас окремо військових, а окремо цивільних. Ми всі — ЗСУ. Тільки у кожного своя зброя.І доки в якійсь школі, садочку чи сільському клубі базуються військові, доти у місцевих є гарантія, що «руzкіє» не зберуть їх усіх до цих приміщень і не розстріляють із гармат. А поки що бачимо свято на вулиці «руzкой» пропаганди. Бо завдяки звіту Amnesty International у них є черговий привід розказати про «укронацистів», через яких страждає населення України, і виправдати агресію путіна й усієї «роzії».Найгірше, що це виправдання буде не лише в очах глядачів «РашаТБ», а й усього світу. Далеко не всі повірять у наративи «руzкой» пропаганди про звірства ЗСУ. А от у висновки поважної міжнародної організації з офісом у Лондоні громадянам країн ЄС та й усього світу повірити значно легше. І цим підривається довіра не просто до ЗСУ, а загалом до України та необхідності її подальшої підтримки в цій війні. Наслідок може бути прогнозований: більше втрачених територій, більше вбитих і закатованих українців.Важко уявити, що правозахисники Amnesty International у якийсь спосіб співпрацюють з «руzкімі». Принаймні доказів такого ми не маємо. Але у своєму бажанні допомогти цивільним українцям, ніби відстояти наші права під час війни, Amnesty працює на протилежний ефект. І тут би побачити жорстку реакцію їхніх колег — українських правозахисників. Якщо жорстко відреагує влада, то це лише посилить негативний ефект звіту Amnesty International. А от наші правозахисники мали б пояснити реальність своїм колегам з Amnesty. Зокрема те, що це не ЗСУ та британська армія винні в загибелі цивільних українців та британців відповідно, а агресори — нацисти і рαшиcτи.

Читайте ще