Суспільство

10 шедеврів видатної художниці Катерини Білокур

7 грд•Vogue

Сьогодні виповнюється 122 роки з дня народження блискучої української художниці Катерини Білокур - мисткині-самоучки, яка почала малювати вугіллям на стіні власної хати, і якою згодом захоплювася Пікассо і знав увесь митецький світ.

"Украла в матері шматочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік – і там те саме. А тоді виперу той шматочок полотна – і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилася на той малюнок, і сміялась, як божевільна… "

Катерина Білокур зізнавалась, що картини народжуються у неї в голові, - і куди би вона не йшла, що не робила би, картини ці слідували за нею і ніби примушували малювати. Малюнок був її великою пристрастю, і це відчувається, коли дивишся на роботи Білокур - пишні півонії, делікатні польоїві квіти, насичені, мов живі, натюрморти з кавуном. ЇЇ роботи справляють на глядача фантастичне враження, вони зачаровують.

Дом-музей Катерини Білокур в Богданівці

Катерина Білокур народилась в сельскій родині в Богданівці, нині це Київщина. Перші малюнки робила з підручних матеріалів: малювала вугіллям, що знаходила в мами на кухні, по тканині, або просто на землі звичайною паличкою. Вона не мала шкільної освіти, в 1922 році, коли їй було 22 роки, намагалася вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки, але її не прийняли. За кілька років це знов повторилося – вже коли Катерина намагалася вступити до театрального коледжу в Києві.

Відсутнітсь освіти не завадила Катерині Білокур працювати. Відомі історії, коли художниця йшли пішки в сусідні сіла, аби намалювати тамтешні півонії. Квіти вона ніколи не зривала, вважала їх живими істотами - тому працювала з мольбертом прямо в полі чи у власному саду.

Особливу роль у її долі відіграла відома оперна співачка Оксана Петрусенко. В 1940 році Білокур написала їй листа й додала до нього свій малюнок калини. Малюнок так вразив співачку, що та знайшла Катерину, щоб познайомитися з талановитою художницею особисто. В 1940 році в Полтаві завдяки активності Петрусенко пройшла персональна виставка Білокур.

Після цього доля стала до Білокур прихильною: її виставки проходили в усьому Союзі, а в 1954 році вона взяла участь у Міжнародній виставці в Парижі, де її роботами захопився Пікассо. "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ", – говорив він.

Останніми роками в України вийшло декілька фундаментальних праць, присвячених творічості Катерини Білокур. Найцікавіші - у видавництві "Родовід". Так, видання "Я, Білокур Катерина Василівна" - справжнє дослдіження архіву художниці в Яготинському державному історичному музеї та його філіалах, Яготинській картинній галереї і Меморіальному музеї-садибі Катерини Білокур в Богданівці. Малюнки, листи, щоденники та перші замальовки - "Я, Білокур Катерина Василівна" занурює нас у фататсичний всесвіт цієї талановитої жінки. Ще одна книга, варта уваги - «Катерина Білокур. Малярство і проза». Зокрема, її автори розповідають про те, що, окрім живопису, Білокур цікавили різні види мистецтва - театр, музика, література, прикладне мистецтво... Білокур грала в сільському театрі, робили декорації для вистав. Була вона і талановитою оповідачкою - Білокур писала оповідання про своє село, описувала життя навколо:

«Баба Ганна злізла з печі, стала на припічку і дивилась то на нас, то на тітку Марусю і мовчки запитувала «Чи це п'яні, чи божевільні?». А тітка Маруся стояли посеред хати у валянках, у ватянці і в теплій хустці з відром і мискою в руках».

Це уривок з оповідання «В селі Богданівці», опубліковано у книжці «Катерина Білокур. Малярство і проза».

Фото: Національний музей українського декоративного мистецтва

Керамік

Читайте ще