Верховна Рада (ВР) ухвалила в цілому законопроект “Про медіа”. Після того, як улітку позаминулого року в парламент був внесений перший варіант проекту цього закону, той документ був розкритикований професійним середовищем за намагання влади посилити контроль над медіа-простором. Подальші редакції документа, злегка підрихтовані, теж викликали відторгнення у стейкхолдерів. Щойно прийнятий текст, який має всі шанси стати законом, не був вчасно наданий медіа-спільноті для ознайомлення перед голосуванням у Раді. А за свідченням екс-журналістів, що тепер є народними депутатами, у разі підписання президентом Володимиром Зеленським цей закон стане інструментом цензури і залякування незалежних медіа через норми, що посилюють Національну раду з питань радіо і ТБ невластивими їй функціями нагляду за газетярами і онлайн-виданнями. Про прийняття законопроекту KВ стало відомо з повідомлення народного депутата Ярослава Железняка (фракція “Голос”) за підсумками пленарного засідання ВР 13 грудня 2022 року.
Згідно повідомлення, законопроект №2693-д “Про медіа” був прийнятий в цілому голосами 299 народних депутатів.
По фракціям і групам: “Слуга народу” – 195 голосів; “Європейська солідарність” – 18; ВО “Батьківщина” – 9; “Платформа за життя та мир” – 15; “За майбутнє” – 11; “Голос” – 14; “Довіра” – 15; “Відновлення України” – 12; позафракційні депутати -10. При цьоиу, прийнятий документ зазделегідь розкритикували не тільки журналісти, а й штатні експерти Ради: що проект потребує суттєвого техніко-юридичного та редакційного доопрацювання заявило Головне юридичне управління ВР. На думку парламентських юристів, зміст викладених у законопроекті засадничих принципів діяльності у сфері медіа, а саме відкритості, доступності інформації, свободи її поширення, заборони цензури, недопущення попереднього погодження розповсюджуваної інформації, в самому документі, фактично, докорінно змінено. Більше того, законопроєкт, по суті, запроваджує цензуру. Цей законопроєкт, зокрема, впроваджує у законодавче поле поняття онлайн-медіа та передбачає для них добровільну реєстрацію, яка гарантуватиме законодавчий захист журналістів як таких. При цьому, найбільші заперечення серед журналістів викликали намагання авторів законопроекту розширити повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на сферу друкованих та онлайн-видань,
що стосується насамперед заборони розповсюдження друкованих видань незареєстрованих онлайн-медіа. Журналісти казали, що такі дії повинні мати судову санкцію, а не просто оцінки Нацради. 12 грудня ц.р. профільний комітет вирішив підкорегувати текст законопроекту до другого читання, а саме: що у разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа грубого порушення будуть або штрафи або заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду. Щодо незареєстрованого суб’єкта у сфері онлайн-медіа — передбачається тимчасове призупинення його діяльності строком чотирнадцять календарних днів. У всьому іншому, як KВ детально аналізувала, повноваження Нацради зростуть і, на думку, наприклад, Національної спілки журналістів, це означатиме звуження свободи слова. Напередодні голосування член профільного комітету Ради, в минулому журналістка Вікторія Сюмар (фракція “Європейська солідарність”) зазначила: “Автори вписали регулювання онлайн медіа, чого ЄС (і директива) від України взагалі не вимагає. І не просто регулювання, а можливість блокування інтернет видання без рішення суду,
лише за рішенням Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Так, саме Нацрада, яка навіть судячи з назви має опікуватися телебаченням і радіо, тепер буде регулювати український інтернет. Такого досвіду в неї немає, бо досі в Україні інтернет не регулювався. Але Нацрада відразу отримує величезні повноваження для регулювання інтернету”. Партія Сюмар (“ЄС”) окремо заявила: “Комітет виносить на друге читання версію закону, яка створює серйозні загрози демократії в країні. Треба розуміти ті обмеження свободи слова, які продиктовані необхідністю протидії російській агресії в інформаційній сфері. Але не можна погоджуватися з тим, щоби закон, розрахований на стратегічну перспективу, і в мирний період, вже після нашої перемоги регулював медіа за законами воєнного часу”. У той же час депутат Железняк зауважив після голосування, що були прийняті “компромісні позиції”, а саме – щодо врегулювання статусу каналу “Рада”% “Канал стає державним, має забезпечувати трансляцію засідань Парламенту, а у час воєнного стану і обмеження прямих трансляцій, канал викладає записи у день проведення пленарного засідання”. То саме підтвердила і заступниця голови парламентського комітету Євгенія Кравчук (фракція «Слуга народу»): «Прийняли вже в залі компромісну поправку і фактично прописали, що телеканал «Рада», як парламентський телеканал, може існувати, буде існувати. І також до закону внесли норму, що під час воєнного стану телеканал «Рада» показуватиме у записі, у якійсь обробці засідання Верховної Ради”. Вона зазначила, що «зі зрозумілих причин онлайн трансляція засідань може бути лише після закінчення воєнного стану та повернення парламенту до звичного режиму роботи». Источник
