Росія атакує українських медіапростір фейками. Як розпізнати ІПСО та перевірити новину на правдивість - читайте у матеріалі.Україна зазнає нових інформаційних атак - різними методами та технологіями.
Останнім часом інформаційний простір знову заполонили фейки, які проникають навіть у медіа. Підрив довіри до медіа, влади та ЗСУ - це і є мета ворога в цій гібридній війні.
Як розпізнати ІПСО, перевірити новину на правдивість та розгледіти фейк - Фактам ICTV розповіли Сергій Жуков експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, та Олександр Замковой фактчекер StopFake.
- ІПСО - це дуже старий інструмент, який використовується спецслужбами і розвідками країн світу для того, щоб вплинути на суспільні настрої країни-противника, на ухвалення рішень урядом країни-противника. Ворог хоче, щоб ці рішення і настрої допомагали виграти у війні, бо психологічні операції чи ІПСО - це один з інструментів ведення війни не військовими, а інформаційними засобами, - пояснив Сергій Жуков.
Сьогодні інструментарій значно ширший, аніж ще в минулому столітті, тому що є інтернет та соціальні мережі, де модерація доволі відносна.
Наразі дуже активно використовуються соціальні мережі,
досі також є і радіостанції, які дістають і на окупованих територіях, і на прифронтових.
- Навіть далеко за лінією фронту можна зловити радіостанцію, де розповідають, як класно під окупацією, як українські військові залишають позиції і дизертують, - зазначає експерт.
До методів ІПСО сьогодні варто зараховувати й імітаційні пуски ракет чи активність авіації без обстрілів.
- У нас регулярні повітряні тривоги, зриваються плани, заняття українців, це все дуже сильно впливає на психологічний стан. І це робиться свідомо, щоб розхитати нас зсередини, - каже екперт.
Мета агресора - дискредитувати і медіа, адже їм сьогодні довіряє 55% українців. І тому найвищий пілотаж, каже експерт, згадувати дезінформацію журналісту, який має дуже критично ставитися до джерел.
Один із останніх прикладів, як розхитується недовіра до медіа - поширення дезінформації про начебто наявність російського паспорта в заступника міністра оборони України Олександра Лієва.
- Це приклад, як в темну зіграли проти людини, злили фейкові фото. І розрахунок, певно, був на те, щоб цей фейк відкрився доволі швидко.
Як наслідок, ми бачимо не лише підрив до Міністерства оборони, що в умовах війни є доволі серйозним викликом, але й підрив довіри до українських журналістів, - каже експерт.
Із фейками та дезінформацією Україна, а також європейські та американські партнери, боряться дуже активно.
- У росіян є стратегія розмивання інформаційного поля і привчання аудиторії до того, що брешуть усі. І от вони отримали доказ, що брешуть усі, а значить ми нічим не кращі за них. Це їхня давня кампанія, - каже Сергій Жуков.
Однак більшість випадків, коли ворог діє зсередини, криються не в таких зухвалих підставах та фейках, а через більш звичні комунікації.
Більшість громадян стикаються з психологічними операціями в різних пабліках та чатах. Серед тем, якими найчастіше маніпулює ворог - відключення світла та мобілізація.
- Починаючи з жовтня, після ракетних атак ми живемо з вимкненнями. Починають розганятися історії, що начебто відрами за кордон продають електрику. Люди, які сидять в темряві, втомлені, особливо ті, в кого діти чи горять дедлайни, починають накручуватися. Також активно "качають" тему мобілізації.
Коли Путін оголосив часткову мобілізацію в Росії, вони активізували роботу зі зриву мобілізації в Україні, її дискредитації. Адже росіяни зацікавлені в послаблені наших військових спроможностей та підриві довіри суспільства до ЗСУ, - каже Сергій Жуков.
В ІПСО, дезінформації та поширенні фейків інструменти дуже подібні. Найчастіше використовуються соцмережі.
Сьогодні Telegram є найпопулярнішою мережею в Україні, і майже 65% людей беруть новини саме звідти. Водночас там легко маніпулювати контентом.
Одна з останніх історій, які проникли не лише в соцмережі, але і в медіа - історія про начебто викраденого українського хлопчика, якого змусили надавати сексуальні послуги що виявилося неправдою.
- Це ІПСО, тому що воно проникає в інформаційний медіапростір переважно не через анонімні Telegram-канали, а через те, що, на жаль, деякі журналісти хочуть ексклюзиву, починають це поширювати, хоча насправді це справа рук Росії. Усе для того, щоб ці новини заполонили медіапростір і в якийсь момент стало зрозуміло, що це фейк. Таким чином дискредитується український медіапростір і посадові особи, які це поширюють, - каже Олександр Замковой, фактчекер StopFake.
В українському суспільстві сформувалась сильна стійкість до фейків, але коли вони все ж таки проникають в український медіапростір - то роз'їдають його. Цього потрібно не допускати.
Як показує практика,
на 100% вберегтися від маніпуляцій, ІПСО чи фейків неможливо.
Найпростіші рекомендації – перевіряти першоджерело, тому що, як правило, вкиди робляться через доволі сумнівні канали, довіряти лише офіційним повідомленням.
Друге - не давати собою маніпулювати. Якщо ви бачите повідомлення, яке хоче чітко використати ваші емоції, повідомлення з посилом "Жах, все пропало", після якого хочеться щось робити, бігти, чи навпаки сховатися і нічого не робити, - скоріш за все, це робиться з якоюсь нехорошою метою.
- Якщо ми бачимо щось у соцмережах, ми повинні запитати себе - хто це поширює і для чого. Якщо інформація викликає якісь сумніви, її треба перевіряти, дивитися, чи опублікували її два-три офіційних чи авторитетних джерела. Чи є повністю фактаж: з новини ми маємо повністю отримати інформацію, хто це зробив, за яких обставин, в який час. Краще пересвідчитися і не повірити в те, що може бути правдою, аніж повірити в те, що виявиться неправдою, - зауважив Олександр Замковой.
Також варто підписатися в соцмережах на офіційні канали, є списки так званих "білих" ЗМІ, яким можна довіряти. Максимально утримуватися від чатів, де неможливо зрозуміти першоджерело.
Експерти переконані, варто очікувати, що разом із непростою ситуацією на фронті може посилитися й інформаційна та психологічна атака.
