Про це нам у коментарі розповів заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.Так, частина свят в Україні залишається у радянські інтерпретації. Тиліщак нагадує, що ще у 2016 році УІНП розробляв проєкт Закону про державні свята, його тоді виносили на громадське обговорення. Але зміни так і не ухвалили.Тоді інститут пропонував розділити свята за категоріями: державне свято, день жалоби, пам'ятна дата, професійне свято, скорботний день та традиційне свято. Державні свята пропонувалося роботи робочими й неробочими. Тоді теж була пропозиція відмовитися від святкування 8 березня, 1 та 9 травня. «Ми розробляли його (законопроєкт — ред.) з метою, що ця сфера потребує змін, але ці зміни мають бути систематичні. Те, що зареєстрований законопроєкт, який пропонує просто внести зміни в перелік вихідних і святкових змін, очевидно, не розв'язує проблему. Бо на сьогодні в Україні зберігаються різні підходи до організації святкувань пам’ятних днів тощо, що ця система потребує впорядкування», — пояснює Тиліщак.Він наголошує, що Україні важливо «відходити від радянських підходів,
принципів святкувань» 8 березня, 1 та 9 травня. Однак у цьому питанні необхідний суспільний діалог, щоб Україна могла сформувати найвідповіднішу практику й систему свят. За словами Тиліщака, система свят має охоплювати всі «важливі аспекти української історії, повсякдення та майбутнього».Міжнародний жіночий день та День праці не є надбанням суто Радянського Союзу, ці дати відзначають у різних країнах. Однак історик наголошує, що Україні необхідно відійти саме від радянських підходів до відзначення цих днів.«Будуть чи ні вони вихідними, це вже інше питання. Моя особиста думка — нам не обов’язково перенасичувати календар вихідними днями. Найважливіше — наш відхід від радянських практик у відзначенні цих днів», — зазначає Тиліщак. Що передувало?У Верховній Раді 13 лютого зареєстрували законопроєкт, який пропонує скасувати святкові дні 8 березня а також 1 та 9 травня, натомість замінити їх новими святами. Змінити свята пропонують, щоб «покінчити з нав’язаними традиціями минулої спадщини» та «усунути спадщину колоніального минулого в культурному житті та побуті».Так, замість Міжнародного жіночого дня народні депутати пропонують 25 лютого відзначати День української жінки — у день народження письменниці Лесі Українки. А у березні святковим днем пропонують зробити 9 березня — день народження письменника Тараса Шевченка.Замість 1 травня пропонують відзначати День матері, який припадає на другу неділю травня. А замість 9 травня залишити лише День пам'яті та примирення, який відзначають в Україні 8 травня.
