Нещодавно депутати зареєстрували новий законопроєкт, аби звільнити військовослужбовців зі строкової служби. Але експерти і самі строковики сумніваються, що цей законопроєкт зможе допомогти їм.
Розповідаємо, як строковики стали заручниками війни і що чекає їх у майбутньому.
Пастка-22Після початку повномасштабного вторгнення українські військовослужбовці строкової служби потрапили у бюрократичну пастку. Під час воєнного стану вони не можуть звільнитись зі служби в армії після того, як відслужили по призову свій рік. Отже, всі, хто потрапив на “строчку” у 2020 чи 2021 році, залишились служити без перспектив звільнення.
Але піти воювати вони, навіть за власним бажанням, не можуть ‒ військових строкової служби не можна залучати у бойовії дії. Навіть попри те, що багато строковиків під час наступу ворога у лютому 2022 року добровільно взяли в руки зброю та стали на захист держави. В липні 2022 їх усіх перевели у тилові частини і воювати заборонили.
Єдиний вихід з цього становища ‒ це підписати контракт. Мінімальний строк служби за контрактом ‒ три роки, і його не можна розірвати через припинення бойових дій.
Тобто навіть якщо війна закінчиться менше ніж через три роки, служба за контрактом продовжиться.
Строковики, які служать з 2020-го вже витратили більше двох років свого цивільного життя на службу. Не всі мріють про військову кар’єру, навіть якщо зараз хочуть на фронт.
‒ Я був призваний на військову службу 6 жовтня 2020 року, ‒ розповідає строковик Микола (ім’я героя змінено, адже він побажав залишитись анонімним). ‒ Тобто станом на зараз термін моєї служби становить майже два з половиною роки. Якщо я зараз підпишу контракт на три роки ‒ сумарно я витрачу на армію п’ять з половиною років. Для мене це більше п’яти років, вирваних із життя.
350 гривень на місяць З березня 2022 року строковики почали отримувати додаткову грошову винагороду, а по-суті премію, у розмірі 30 тис. гривень. Але від лютого 2023-го правила нарахування зарплати військовослужбовцям змінились. У строковиків забрали цю премію і вони залишились фактично ні з чим. Вора Рада проголосувала за повернення цієї надбавки усім від пожежників до поліції, але грошей у Бюджеті немає і наразі не відомо чи можливо виконати рішення депутатів.
Військовослужбовець Іван Савицький у своїх соцмережах намагається привернути увагу до строковиків, які опинились в заручництві. Він пояснив, що їхня зарплата була такою низькою завжди.
‒ Строковиків повністю забезпечує держава, ‒ розповідає Савицький, ‒ Їхня зарплата (в армії це називається грошове забезпечення) ‒ завжди становила від 352 грн до 700 грн на місяць. Це ‒ щомісячна компенсація, наприклад, на сигарети. Таку ж зарплату строковики отримували до повномасштабного вторгнення.
Але попри те, що формально строковики повністю забезпечуються державою, Іван вважає таку зарплату несправедливою.
‒ У нас є такий радянський стереотип про те, хто такі строковики. Це не тільки хлопчики 18 років, які щойно випустились зі школи. На строкову службу призивають чоловіків до 25 років. І людина може вчитись п’ять років в університеті і потім її призовуть, отже їй може бути вже 23 роки, наприклад. Це вже самодостатні, дорослі люди, деякі мають родини ‒ дружину, дітей, а жителі сіл, наприклад, також можуть допомагати своїм батькам. І їм потрібні для цього гроші.
Строковику може бути вже 23 роки..
Це дорослі люди, деякі мають родини ‒ дружину, дітей. І їм потрібні грошіЧастини також не забезпечують строковиків усіма засобами гігієни, наприклад. Строковикам видають лише мило. Микола розповідає, що йому його зарплати у розмірі 350 грн банально не вистачає, щоб закупити все необхідне для душу.
Інший строковик, Максим (ім’я героя змінено, адже він побажав залишитись анонімним), який служить з весни 2021 року, отримує трішки більше грошове забезпечення – 420 гривень на місяць. Він не нарікає на ситуацію, в який опинився і розуміє, що триває війна і тому він не може звільнитись зі служби. Але він не готовий служити за таку низьку зарплату.
‒ Самі розумієте, що 420 гривень на місяць – це не гроші, ‒ говорить Максим, ‒ Працювати на якійсь іншій роботі і заробляти гроші неможливо, бо важко спланувати, як проходитиме твій день і чи матимеш ти вільний час.
Максим водій. Він встає на службу о шостій, йде на сніданок в сьомий, а потім чекає виїзду на завдання. Якщо робочі завдання є ‒ він висувається з побратимами їх виконувати. Якщо ні ‒ чекає до вечора. Раз на декілька днів Максим також заступає на чергування.
У той невеликий проміжок вільного часу, який залишається, Максим підробляє в інтернеті. Втім, цих грошей недостатньо.
Праця на фронтУ військових частинах строковики виконують важливу функцію – вони працюють на забезпечення української армії.
‒ Строковики ‒ це і водії, бухгалтери, інструктори, ті хто підносить патрони, рахує їх ‒ це сотні і тисячі різноманітних посад, ‒ пояснює Іван Савицький, ‒ Це бібліотекарі, кухарі, ті, хто носить баняки з кухні в їдальню, охороняють об’єкти, стоять на блокпостах.
Строковик Микола розповідає, що кожного дня він виконує різноманітні завдання ‒ від прибирання території до різки дерева на пилорамі. Зараз, наприклад, йому із співслужбовцями дали роль будівельників. Хлопці обладнують житлове приміщення для військових ‒ обшивають його деревом, утеплюють мінеральною ватою, підводять електрику.
Ми ніби у в’язниціОкрема проблема, яка сильно хвилює строковиків ‒ це ставлення до них старших по званню військовослужбовців. Нещодавно в мережі з’явилось відео, на якому командир б’є солдата-строковика ногами Інцидент трапився в одній з військових частин Житомирщини.
Після публікації відео, комадир публічно визнав провину на своїй сторінці у Facebook і пояснив, що застосував силу до строковика, адже той нібито був на службі п’яним.
Держбюро розслідувань провело досудове розслідування та передало справу в суд. Підозрюваного командира вже відсторонили від займаної посади і йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Менш скандальні випадки жахливого ставлення до військових-строковиків непоодинокі. В армії строковики ‒ це така собі найнижча “каста” військовослужбовців.
‒ Якось традиційно склалось у нас в країні, що коли чоловік приходить на строкову службу, до нього перестають ставитися як до людини, ‒ говорить Микола. ‒ До нас ставляться як до безкоштовної робочої сили, як до раба. Ставлення офіцерів і сержантів до строковиків жахливе. Обов’язки між контрактниками і строковиками навіть рівними за посадами та званнями, розподіленні нерівномірно.
Миколу обурює ставлення його командирів до нього та інших строковиків. Декілька місяців назад чоловіка та його співслужбовців перевели з однієї в іншу військову частину і забрали військові квитки.
За словами Миколи, це нормальна процедура при переводі між частинами, і свої квитки солдати мали отримати під час прибуття на нове місце. Але командири не віддали строковикам їхні документи.
майор відповів: “Ти у**біще, срочник. В тебе немає жодних прав, нічого я тобі не віддам”‒ Ми звернулись до командирів і попросили повернути нам наші квитки, але наше прохання проігнорували. Один з моїх побратимів вирішив піти до заступника командира частини і попросити його повернути військовий квиток. Це ж особистий документ військовослужбовця і він має бути в його розпорядженні. Але пан майор відповів йому: “Ти у**біще, срочник. В тебе немає жодних прав, нічого я тобі не віддам”.
Крім того, що строковики не розуміють, коли їхня строкова служба закінчиться, вони ще й не мають права піти у відпустку, щоб побачитись зі своїми рідними.
‒ Під час військового стану по закону всі військовослужбовці забезпечуються 10-денною, ‒ пояснює Микола. ‒ А строковики такого права не мають. Максимум, що їм дозволено ‒ це 5-денна відпустка за сімейними обставинами.
‒ Демобілізувати нас не можуть,
бо триває війна, ‒ говорить Максим. ‒ Але я хотів би, щоб нам хоча б дали відпустку. Зрозумійте, деякі строковики не бачили своїх рідних по року-по два.
Микола відчуває, ніби він живе у в’язниці.
‒ Харчування в солдатських їдальнях просто жахливе. Якщо контрактники мають можливість харчуватися за межами частини, то строковики ‒ ні. Забезпечення речовим майном теж на найнижчому рівні. Все, що мені видали на початку служби вже у жахливому стані. Те, що видають зараз ‒ або не підходить за розміром, або максимально неякісне. Доводиться купувати речі за власний кошт, але грошей навіть на засоби гігієни не вистачає. Крім того, в нашій частині ще є проблеми з теплою водою.
Хоча б декілька місяців на перепочинокВ кінці березня у Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт. Він передбачає, що військовослужбовці за заявою можуть звільнитись від строкової служби. Потім вони зобов'язані протягом 5 днів прибути у центр комплектування і стати на військовий облік.
Далі екс-строковиків мають або мобілізувати, або звільнити у запас або відставку, і також в них залишається можливість підписати контракт.
Цей законопроєкт дозволить тим строковикам, які хотіли піти у лави ЗСУ, нарешті звільнитись з військового обліку та мобілізуватись.
Втім, цей законопроєкт ‒ це фактично мобілізація строковиків. Після декількох років служби і допомоги війську строковики досі не матимуть можливість відпочити і провести час з рідними. Але важко уявити військомат, який не мобілізує відразу молодого чоловіка з досвіом служби. Тож опитані строковики вважають, що їх відразу мобілізують. З цим припущенням важко не погодитися.
‒ Я не знаю, чи дадуть строковикам можливо 3 місяці відпочити, навколо цього є суперечки. В 2015 році, наприклад, була прописана норма для тих, хто прослужив рік і був демобілізований. Їх півроку не могли мобілізувати повторно, ‒ згадує Савицький.
‒ Я бачу тільки два варіанта вирішення ситуації зі строковиками, ‒ ділиться Максим. ‒ Я готовий залишитись на строковій службі, але якщо нам повернуть додаткове грошове забезпечення, як у 2022 році. Або ж нас можуть демобілізувати, а потім, за потреби мобілізувати, але дати час відпочити.
Тож оптимальним варіантом могла би бути відстрочка для строковиків,
аби вони могли хоча б декілька місяців провести з рідними.
Для тих, хто поки не готовий до мобілізації, у законі прописали “лазівку”. Строковика законопроєкт пропонує звільнити зі служби “по заяві”. Отже, якщо військовослужбовець хоче залишитись на строковій службі і не мобілізуватися, то він може просто не писати цю заяву. Але він залишиться на грошовому забезпеченні у розмірі 350 грн.
Заручництво строковиків під час війни підсвітило ширшу проблему ‒ до цих військових ставляться в армії, як до рабів. Рік повномасштабної війни строковики залишались в армії без жодних перспектив вибратись звідти ‒ ні у цивільне життя, ні на фронт. Від лютого вони ще почали працювати фактично безкоштовно. І лише в кінці березня депутати презентували законопроєкт, який ще мають розглянути і ухвалити. І незалежно від того, чи приймуть новий закон, чи ні, ставлення до строковиків має змінитись. Для цього потрібно заламати радянску віськову культуру, яка і досі прсутня в багатьох підрозділах ЗСУ і це завдання Генштабу та безпосередньо Залужного, який багато раз говорив в інтерв’ю, що є прихильником західного стилю управління військами.
