В Україні воєнний стан і мобілізація тривають з 24 лютого 2022 року, всі чоловіки віком з 18 до 60 років вважаються військовозобов'язаними і мають бути на військовому обліку. 30 грудня 2022 року в Україні прийняли нові правила військового обліку.
Воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 18 серпня 2023 року в Україні. Всі військовозобов'язані чоловіки мають стояти на військовому обліку та можуть бути мобілізовані повістками.
Процес обліку регулюється Постановою КМУ № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів і уточнює попередні правила та включає кілька оновлень.
Види військового обліку в Україні і хто веде За Постановою № 1487 передбачається, що військовий облік будуть вести:
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
- роботодавці;
- дипломатичні установи за кордоном;
коли жінки добровільно стають на військовий облік.
В Україні передбачено військовий облік призовників, резервістів та військовозобов'язаних. На військовий облік беруться:
- призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
- військовозобов'язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Яка відповідальність за порушення правил військового обліку Відповідальність за порушення правил ведення військового обліку визначає Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Стаття 210 ― Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою:
- накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510−850 грн.)
- повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період (воєнний стан) тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850−1700грн.)
Розмір штрафу визначений у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Так, він становить:
- для фізичних осіб (відповідальних осіб за ведення військового обліку) від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700−3400 грн);
- для посадових осіб (керівників) — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400−5100 грн).
штраф складатиме:
- для громадян фізичних осіб (відповідальних осіб за ведення військового обліку) від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400−5100 грн);
- для посадових осіб (керівників) — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100−8500 грн).
Стаття 211 ― Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності стосується призовників, військовозобов'язаних і резервістів.
Зіпсуття військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату, тягнуть за собою:
- накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510−850 грн.);
- повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850−1700грн.).
Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК.