3 березня 2026 р. зупинилося серце військовослужбовця з Шостки Геннадія Пономаренка
Народився 13 листопада 1977 року у нашому місті. Сім’я була багатодітною - у турботі та злагоді тут підростало троє дітей. Хлопчик навчався у Шосткинській школі № 5, з захопленням відвідував спортивні секції (боксу та хокею на траві).
За життя довелося попрацювати на різних роботах - від будівельника до пекаря та тістоміса. Після отримання професії «Водій категорії А, В, С» деякий час Геннадій працював у Києві, в сфері будівництва. Пізніше вступив до Київського інституту житлово-комунального господарства, де навчався заочно (напрямок «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»). Після - став частиною колективу кондитерської фабрики «ROSHEN».
Родинне життя стало для нього найбільшим сенсом, але й найбільшим випробуванням. Протягом кількох років Геннадій Миколайович відчайдушно боровся з серйозними проблемами - рятував маленького сина від страшної та смертельно небезпечної хвороби. А потім - оплакував кохану дружину, серце якої не витримало величезних навантажень… Відтак, він залишився сам на сам з долею та трирічним синочком на руках…
«Доброзичливий, любив життя, піклувався про родину… Завжди допомагав друзям і сусідам. Щиро любив тварин і природу. У вільний від роботи час їздив на рибалку, цікавився історією. Гена був людиною щирою, відкритою та різнобічною - любив картини та книжки, але й охоче допомагав на городі. Він завжди був веселим...
