Миколаївська селищна громада розташована приблизно за 25 кілометрів від ворожого кордону. Останній місяць тутешні села кошмарять шахеди. Бʼють прямо по хатах мирних, розбивають цілі вулиці. Воєнкори Кордон.Медіа побували в Улянівці, Марківці та Миколаївці. Як там відновлюють будинки та чи не збираються місцеві виїжджати через такі атаки, дивіться у відео та читайте у нашому новому репортажі.
«Забор був погнутий, його сокирою рівняли, а тоді прибивали, щоб хоч трошечки держався», – пан Василь, житель села Улянівка, показує нам свою пошкоджену оселю.
По стінах будинку пішли тріщини. Одне з вікон у його хаті дивом вціліло, інші ж зараз закриті OSB-плитами та плівкою.
На підвіконні цього вікна бачимо банку сала. Цікавимося, чи вона так само вціліла після удару.
«Та це вже потім її тут поставили, – каже господар, – бо на закуску щось треба було – тільки салом стрес знімати після оцього всього…»
Коли росіяни вдарили по селу, Василь з дружиною вже спали, бо на годиннику було 23.20. Від вибуху посипалося скло, говорить пані Лідія, господиня:
«Сім відер скла тільки назбирали по хаті.
Це страшне! Усе було понівечене так, що й не передати».
Цей будинок вони зводили своїми руками, розповідають Василь та Лідія:
«З першого дня нашого подружнього життя – і дотепер. Ще й досі щось добудовуємо. Все робили своїми руками».
Пан Василь дуже вдячний односельцям, які одразу прийшли на допомогу:
«Люди пізнаються в біді. Прийшли навіть ті, кого ми особисто й не знали. Все робили, допомагали. Воно ж все валялося…»
Йдемо до іншого будинку – йому теж дуже дісталося від вибуху. Зараз зірваний дах вже затягли плівкою, а вибиті вікна забиті OSB-плитами. Пошкоджена й літня кухня: господар каже, що тут не було жодної вцілілої шибки.
Чоловік сподівається, що у громаді йому допоможуть з ремонтом, зокрема, пообіцяли перекрити дах.
Крім приватних будинків, пошкоджень зазнала також і місцева лікарня – тут багато вибитих вікон. 21 березня по селу вдарили три шахеди. Внаслідок цієї атаки 56 вікон медзакладу винесло вибуховою хвилею, говорить староста Улянівки Наталія Халявка.
Один з шахедів влучив у будинок, в якому живе літня жінка з інвалідністю.
«Жінка дуже погано ходить і майже нічого не бачить,
вона сліпа. Дякувати Богу, що вона спала не на тій стороні, куди було влучання», – розповідає пані Наталія.
Загалом же в селі пошкоджені 14 будинків та понад 80 вікон.
«Та головне – що люди живі», – каже староста.
Вона додає, що відновлювати будинки та закривати пошкодження людям допомагала як громада, так і благодійні фонди. Також пані Наталія відзначає згуртованість мешканців села, які одразу прийшли на допомогу постраждалим:
«Ніхто їх спеціально не запрошував, вони самі прийшли і власноруч всім допомогли, в кожну будівлю зайшли, поприбирали скло, ламане залізо. Молодці наші односельці, дуже їм вдячна за таку допомогу!»
«Якщо навпростець, то ми – за 29 км від кордону з агресором, але люди у нас тут не панікують. Вони у нас молодці, патріоти нашої держави. Гуртом допомагають один одному, і паніки в селищі немає», – запевняє староста.
Жінка каже, що ніхто з її односельців не хоче виїжджати. Всі прагнуть залишатися на своїй рідній землі, у своєму домі.
Власникам пошкодженого житла наразі допомагають оформити всі необхідні документи для отримання допомоги від держави,
запевняє староста.
Наталія сподівається, що благодійники допоможуть громаді відновити вікна у лікарні, які наразі просто закриті ОSB-плитами.
«Бо інакше там просто не буде ніякої роботи, – каже староста. – А в нас же ж тут і сімейний лікар працює, і педіатр, і швидка допомога…»
Пані Аліна, жителька Улянівки, розповідає воєнкорам Кордон.Медіа, як її сім’я пережила один з ударів.
«Ми з чоловіком та троє дітей вже спали. І тут вибух – розбиті вікна сипляться, діти кричать. Світла в хаті немає. Ми вибігли на вулицю – бачимо, що вікна, двері всі вибиті, господарської будівлі немає… У сусідів навпроти – так само»
Оселя цієї родини наразі непридатна для проживання, її ремонтують, а поки що люди перебралися жити до батьків чоловіка.
Про наслідки російських атак нам розповів Сергій Пасько, голова Миколаївської селищної громади. За його словами, прильоти шахедів були у чотирьох населених пунктах. Шкода громаді завдана дуже велика:
«Пошкоджені близько 30 приватних домоволодінь, господарські будівлі, критична інфраструктура. Повилітали вікна у Миколаївській та Улянівській лікарнях,
у ліцеї».
Сергій Пасько висловив велику вдячність громадам Сумського району за допомогу з будівельними матеріалами, та фахівцям ДСНС і гуманітарним організаціям, які працювали цілодобово, щоб позакривати людям пошкоджені дахи й вікна.
«Також тепер працюємо з іншими неурядовими організаціями в тому, щоб допомогли нам у відновленні – встановленні вікон, відбудові дахів, де вони повністю зруйновані. Тому що, на жаль, у громади зараз немає фінансової можливості самотужки все відновити», – говорить очільник громади.
У селі Марківка шахеди буквально рознесли кілька будинків підряд на одній вулиці. В одному з цих зруйнованих будинків мешкала родина переселенців.
«Люди тікали з Білопілля, приїхали до нас, бо хотіли бути у більш безпечних умовах. На жаль, бачимо, що безпечних місць немає», – говорить Вікторія Семенко, староста Марківського старостату.
У будинку родина прожила майже півтора роки. Пані Вікторія розповідає, що він був доглянутий: люди намагалися підтримувати лад, ремонтували, підфарбовували оселю. Зараз же хата розбита, усе подвір’я засипане цеглою, уламками скла, дерева та заліза.
А родині переселенців довелося знову переїжджати: за словами Вікторії, вони знайшли собі прихисток у Вільшані.
Деякі будинки в громаді зруйновані вщент, говорить Сергій Пасько. Їхнім мешканцям довелося перебиратися в інші місця, до своїх рідних.
Читайте також:
Бої на Сумщині: що відомо про ворожі штурми 23 квітня
Дрони-ждуни полюють на авто: як евакуюють людей з прикордоння Сумщини
Удар БпЛА по Тростянецькій громаді: поранена жінка
