Старший солдат Бердніков Олексій Федорович загинув 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у складі підрозділу Збройних Сил України. Певний час воїн вважався безвісти зниклим. Родина до останнього жила надією… Та, на жаль, дива не сталося…
Народився 22 листопада 1975 року в місті Шостка у великій родині, де зростав разом із десятьма братами та сестрами. Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі №12, після чого здобув спеціальність електрика у ПТУ №13. Ще зі шкільних років захоплювався шахами та особливо любив історію.
Працював електриком у Шосткинський центральній районній лікарні та на одному з підприємств міста. Олексій був справжнім майстром своєї справи — працьовитим, відповідальним, із «золотими руками». Люди знали його як добру, світлу та врівноважену людину, яка ніколи не відмовляла у допомозі.
Разом із дружиною Інною вони створили міцну й люблячу родину, у якій народилися дві донечки — Катерина та Оксана. Для Олексія сім’я була найбільшою цінністю. Він обожнював проводити час із доньками: взимку разом їздили на гірки та ковзанку, у теплу пору — на риболовлю чи по гриби. У дорослому віці саме риболовля та «тихе полювання» стали його особливими захопленнями.
Олексій Федорович був душею компанії — щирий, товариський, позитивний, завжди готовий підтримати та допомогти. Його поважали за людяність, доброту та відкритість.
9 березня 2023 року чоловік добровільно долучився до лав Збройних Сил України та без вагань став на захист рідної...
