Не часто до Охтирки приїжджають знаменитості. Та тим воно і краще. Вражень набагато більше і спогади – довші. Чесно зізнаюсь, я ніколи не була фанатом «Тартака», однак, коли дізналася, що група завітає до Охтирки, захотілося поринути в його творчість. І не дарма. Олександр Положинський зачарував своїм гумором, безпосередністю і філософським поглядом на життя.
Вам хотілося бути на когось схожим?
- Ні. Якщо мене порівнюють з кимось, то дивлюсь, чи воно йде мені на користь. Я би хотів, щоб мене сприймали як цілісну незалежну особистість.
Що для Вас є справжня насолода. Від чого Ви кайфуєте?
- Дуже багато всього. Наприклад сьогодні, коли ми їхали в Охтирку, трошки збилися з дороги, заїхали в таке місце, де була яма на ямі. То це трохи було страшно, але ми бачили прекрасні краєвиди. Заїхали в село, де кожна друга хата була з очеретяною стріхою, я реально отримав кайф. Я намагаюсь жити так, щоб від життя отримувати кайф. Я дуже мало використовую штучних речей, щоб отримувати задоволення. Я не вживаю алкоголь, ніякі наркотики. У мене в принципі немає тяги до якихось там кулінарних вишуканостей.
Я люблю коли їжа смакує. Буквально на минулому тижні Вітя Павлік запросив мене в сауну, ми граємо в одній футбольній команді. Він фанат цієї справи. Вітя керував процесом. Запік звичайну картоплю та купив квашеної капусти. Якщо все приготовано з любов’ю, то це приносить величезне задоволення. Можна шукати кайф у повсякденному житті, однак, коли в країні йде війна, то дуже складно отримувати задоволення про все забувши.
Якщо багато концертів, як ви розслабляєтесь, відпочиваєте?
- Жінки дуже допомагають. Жінки надихають. І тілесні утіхи, що тут приховувати, дуже багато в чому допомагають. Стреси зняти. Зараз бігати почав. Коли ти біжиш в компанії з одним з найвідоміших спортсменів, це теж надихає. В якісь моменти ти розумієш, що тебе розвантажує.
У Вашій творчості відчувається, що Ви любите українську культуру…
- Я цікавлюся всім українським. Ми щось беремо для своєї творчості, доповнюємо. В будь - якому разі фольклор – це наша історія, частина генетичної пам’яті.
Чи бувають у Вас напливи агресії? Як ви з цим боретеся?
- Звичайно. Агресія проявляється по різному ,
в різних ситуаціях і з різних причин. В якихось ситуаціях, як на мій погляд, краще знищити джерело агресії, нейтралізувати, а в іншій ситуації краще взяти агресію під контроль. Я не можу сказати, що є один єдиний рецепт. Звичайно, найкраще навчитися себе контролювати, свої емоції.
Якщо в Інтернеті на вас пишуть якісь «гадості»…?
- Я теж можу у відповідь написати щось. Але я не приділяю цьому великої уваги. Все залежить від того, хто це написав, якщо це невідомий мені троль, який боїться викласти навіть справжню фотографію – це значно нижче мене. Якщо це робить той ,кого я знаю, чия думка для мене є важливою, це звичайно на мене впливає. Може зіпсувати настрій.
Ви писали у фейсбуці про те, щоб Вас не вітали з 8 березня…
Я люблю стьоб, як частину сучасної культури. Я люблю, коли стьоб ховає в собі кілька рівнів. Мені здається, що в цьому повідомленні є кілька рівнів цього стьобу: як над тими людьми, які святкують 8 березня, так і над тими, хто не святкує, не сприймає це свято, і над самим собою. Я відношу себе до тих людей, які не сприймають це свято хоча би тому,
що мені не зрозуміла природа його походження і не зрозуміло сенс існування цього свята. Мені здається, що 8 березня – це можливість чоловікам створити видимість, а жінкам можливість надати чоловікам певну індульгенцію. Мені здається, що в обох випадках, це доволі нечесно. А я за чесність у всьому: у житті, у стосунках, у взаємовідносинах. Я стьобуся над самим собою. Нам не потрібно таке свято як 8 березня, бо можна прив’язатися до дня матері, а жінкам приділяти увагу у повсякденні, а не тільки раз на рік. Але все одно я звертаю на це увагу, говорю, ось і з вами обговорюю, якби я був на трохи вищому щаблі розвитку, то можливо би не звертав увагу.
Хто для Вас жінка?
- Я маю трохи таке упередження, що кожна людина є егоїстом і робить все, щоб так чи інакше задовольняти власне его. Кожен чоловік робить все для того, щоб завоювати чи сподобатися жінкам. Виходячи з цього, можна говорити, що жінка – це і джерело натхнення, і стимул щоденного життєвого існування. Я зі сцени часто говорю про те, що значною мірою я виходжу на сцену та співаю пісні для того, щоб більше подобатися дівчатам.
У вас є домашні тварини?
- Я в дитинстві у ці ігри награвся, у мене батько був директором зоологічного магазину. А по друге, я розумію, що домашні тварини – це велика відповідальність. З моїм способом життя це неможливо. От зараз у мене концерти, де би була та собачка? У готельному номері? Я думаю, навряд чи адміністрація погодилася б її зі мною пускати. Залишити в машині? Я б не хотів, щоб мене залишали в машині на цілу ніч.
Чи важко Вам розривати відносини?
- Якщо ви маєте на увазі жінку, то якщо вона тобі досить дорога, можливо, навіть рідна, то звичайно це досить важко, це завжди біль. Якщо стосунки не несуть нічого доброго, то краще їх вчасно розірвати і не мучити один одного.
Що ви не можете пробачити?
- Я не можу пробачити зраду тих людей, яким я на 100% довіряв. Коли знехтували моєю довірою, коли мене принизили - це нанесло мені внутрішні шрамчики. Я можу намагатися не помститися, але є десь запис у чорній книжечці, що з цією людиною краще нічого не мати спільного. Це пробаченням назвати не можна. Пробачення, це коли ти здатен знову повернутися на той самий рівень стосунків.
Тільки, дійсно, святі люди на це здатні. Звичайні ж грішні люди, якщо і говорять про пробачення в якихось серйозних речах, то лукавлять. Немає стовідсоткового пробачення. Можливо, я помиляюсь, але це моя думка.
Чи бувають у Вас докори сумління і відчуття сорому за свої вчинки?
- Звичайно буває, інколи робиш щось не усвідомлено. Я намагаюсь робити висновки. Якщо я причинив комусь шкоду, то намагаюсь це виправити. Якийсь елемент самоїдства присутній у кожної людини, якщо їй знайоме таке поняття, як совість. Дуже важливо вміти контролювати себе і робити висновки. Це постійна внутрішня робота. Я знаю, що ніяке самоїдство, ніяка депресія не виправить ситуацію.
Дякуємо за спілкування. Успіхів Вам і процвітання!
Інтерв’ю було взято до концерту. Під час виступу кайфували всі: «Тартак» на сцені, а глядачі у залі. Дякуємо організаторам за незабутній вечір.
Спілкувалися Олена Кущенко та Оксана Яковенко
