З кожним днем екологія довкілля Охтирського району наближається до катастрофи. Майже жодна сільська та селищна ради й досі не створили полігонів для вивозу та зберігання ТПВ (твердих побутових відходів) з подальшим безпечним їх захороненням. Тому для сільських мешканців стало звичною справою вивозити з садиб та викидати весь непотріб у лісові смуги, на луки, у водойми.
Гірше того, такі місця часто підпалюють, знищуючи вогнем родючий шар грунту, всю флору і фауну на ньому. Залишаються, як тавро смерті, лише чорні згарища із рештками битого скла, заліза та будівельних відходів…
Єдиними територіальними громадами, які турбуються про стан оточуючого середовища, є Пологівська сільська рада, яка здійснює самовивіз сміття зі своєї території на санкціонований полігон та користується послугою ДП «Верп» ТОВ «Водоторгприлад» по його захороненню, та Кардашівська сільська рада, яка повністю покладається на підприємство згідно договору по наданню послуг. Стосовно Хухрянської сільської ради, на території якої розширює кордони стихійне сміттєзвалище, то за два останні роки,
знаючи про існування такого лиха, очільник громади пан Яцюк відмовився користуватися послугою спеціалізованого підприємства на вивіз та захоронення ТПВ на полігоні. Його мотивація, що послуга, мовляв, дорога. А скільки коштує загублена екологія? Як потім пояснити підростаючому поколінню причину знищення та захаращення довкілля?
Що в майбутньому чекає природу, поки що мальовничої, Охтирщини?
Ціна питання – 400 тисяч гривень
Нещодавно новопризначений голова Охтирської районної державної адміністрації Віталій Миколайович Супрун повідомив, що взяв екологічну проблему району під особистий контроль.
Розглядаються шляхи її вирішення шляхом створення полігону на території Чупахівської селищної ради для вивозу з усіх населених пунктів ТПВ. Але спершу треба розробити та виготовити проектно-кошторисну документацію. Ціна питання – 400 тисяч гривень. «Активно займаємося пошуком шляхів для вирішення цієї проблеми»,- запевнив голова РДА. Якщо Віталію Миколайовичу вдасться втілити в життя задумане, то його ім’я по праву впишеться в літопис Охтирського краю і нащадки згадуватимуть його з вдячністю.
