Сьогодні у Сумському прес-клубі відбулася Презентація результатів дослідження «Індекс демократичного розвитку областей України – 2016»: Сумщина в загальноукраїнському рейтингу демократії».«Сумська область у загальному рейтингу Індексу демократичного розвитку областей України займає 4 місце. Інтегральний показник індексу області — 3,27 (індекси всіх областей знаходяться в інтервалі: 2,75-3,48). Як і всі інші регіони Сумщина має змішаний (перехідний) рівень розвитку демократії», — розповів представник громадської організації «Бюро правничих комунікацій» Володимир Харченко.На достатньо високий загальний результат індексу негативно вплинули значення 3 складових показників, пов’язаних з оцінкою стану ЗМІ, корупції та безпеки (злочинність, діяльність органів правопорядку), посилили значення індексу оцінки експертів щодо міжетнічних відносин та релігійної ситуації в регіоні, якості державних адміністрацій, громадської та політичної активності. Результати по блоках складових Індексу виглядають так.Стан реалізації захисту прав людини, зокрема стан правосуддя — 3,
22 (9 місце в рейтингу серед областей). Отримані низькі оцінки стану судочинства в регіоні: експерти відмітили значний (2,4 — 2,7) рівень впливу на суддів їх керівництва, органів влади та окремих приватних осіб, діяльність судів як досить непрозорою, задоволення виконанням судових рішень з боку громадян — на середньому рівні. Достатньо високо оцінено дотримання на практиці прав на свободу висловлювань, об’єднань та мирних зібрань, гендерної рівності. Показовою є середня оцінка реалізації права на повагу гідності людини (2,8). Експерти відзначали низький рівень правової освіти та свідомості громадян, високий рівень корупційних зв’язків у правоохоронних органах та судовій системі, корумпованість суддів.Соціально-економічний стан — 3,27 (12 місце). Високо оцінено реалізацію права громадян на освіту, ступінь легкості реєстрації бізнесу, низько – рівень захисту здоров’я населення (2,7). Ступінь свободи підприємницької діяльності (у т.ч. дотримання принципу конкуренції, тиск з боку влади та крупного бізнесу, ризик рейдерства) відмічено як середню (3).Громадська активність і самоорганізація громадян — 3,
33 (8 місце). Не зважаючи на позитивну динаміку розвитку громадського сектору в регіоні, їх участі в суспільному житті в останні роки, оцінка експертами масовості участі громадян в акціях є досить низькою (2,6). Використання електронних петицій як інструменту, наразі є неефективним (2,4). Сам факт проведення громадських слухань та функціонування громадських рад підвищив оцінку даного блоку, але рівень впливу громадських об’єднань на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування є незначним (3).Стан ЗМІ — 2,9 (17-18 місце). На низький рівень показника вплинула низька оцінка експертами рівня незаангажованості місцевих журналістів, зокрема: наявність замовних матеріалів (2,4), обслуговування політиків (2,4), відмічається залежність ЗМІ від медіагруп окремих власників бізнесу. Втручання в роботу ЗМІ з боку держави та місцевих органів влади є незначним (3,7; 3,4). Діяльність журналістів-розслідувачів вважається досить небезпечною (2,7). Серед запропонованих експертами заходів — навчання населення медіаграмотності.Міжетнічні та конфесійні відносини — 4,29 (1-3 місце).
Відмічено достатньо високий рівень забезпечення в регіоні права на свободу совісті, культурно-освітню діяльність національних меншин та заходи органів влади щодо гармонізації відносин. Основною особливістю таких відносин в регіоні експерти називали толерантність. Водночас окремими експертами відмічалось певне протистояння між УПЦ та УПЦ КП, хоча значних помітних конфліктів між прихожанами в тому році не фіксувалось.Політична активність, партії, вибори — 3,36 (5 місце). На достатньо високий рівень показника вплинули високі оцінки рівня свободи діяльності партій (4,4), їх ролі у місцевому самоврядуванні, можливість вільного волевиявлення, діяльності спостерігачів. Водночас, констатується закритість партій від впливу громадськості (2,6), їх залежність від приватних осіб або бізнесу (2,2). Відмічено непрозорість фінансування партій та відсутність контролю з боку держави та громадськості за цими процесами (1,8). Експерти не вбачають вибори повністю вільними від використання адміністративного ресурсу (3).Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування — 3,
22 (10 місце). Оцінка довіри громадян до місцевих рад в області є низькою (2,8), відмічено певне перевищення органами самоврядування своїх повноважень для виконання своїх обов’язків (2,7). Відзначається підтримка громадських ініціатив ОМС (3), доступність посадових осіб для громадськості (3,4). У цілому реалізація можливостей місцевого самоврядування оцінена на середньому рівні (3,2). Експерти відзначали несинхронізацію реформи децентралізації влади з реформами в сфері освіти та медицини.Діяльність державних адміністрацій — 3,67 (3 місце). Достатньо високий показник зумовлений оцінкою факту наявності звітів про виконання місцевих бюджетів, рівня співпраці МДА з громадськими організаціями, доступу громадськості до публічної інформації в ОДА. Водночас відмічається низька ефективність роботи громадських рад при МДА (2,6), певна відсутність прозорості при проведенні конкурсів на посади (2,9). У цілому прозорість та відкритість діяльності чиновників держадміністрацій оцінена як середня (3). Експерти зазначали відсутність суттєвого впливу з боку ОДА на вирішення системних проблем,
пропозиції – більше делегування власних повноважень місцевим громадам, громадським об’єднанням.Безпека (злочинність, діяльність органів правопорядку).Органи правопорядку: поліція та прокуратура — 2,54 (15 місце). Відзначено низький рівень (2,2) діяльності органів правопорядку, зокрема щодо: реагування на злочини та правопорушення виявлені громадськістю та ЗМІ, ефективності боротьби зі злочинністю, інформативності звітів керівництва про результати діяльності. Прозорість діяльності поліції та прокуратури та рівень кваліфікації посадовців є недостатніми (2,3). Експерти відзначали збереження старих підходів в роботі правоохоронних органів (не вирішення проблем, а виконання показників). Корупція — 2,92 (3-4 місце). Не зважаючи на високий рейтинг регіону, на який позитивно вплинула оцінка громадської діяльності з запобігання корупції (4,6, така ж діяльність влади була непомітною – 2,2), експертні оцінки переважно є низькими. Відмічається достатньо високий рівень наявності випадків невідповідності декларацій майновому стану (2,4), неефективності моніторингу корупційних проявів та аналізу стану корупції (2,
3). У цілому рівень корупції в різних сферах життєдіяльності (медицина, освіта, правосуддя, адміністративні послуги, фінансова сфера) оцінено нижче середнього (2,6 – 2,8). Експерти наголошували на необхідності проведення ефективних корупційних розслідувань, висвітлення в ЗМІ результатів, реагування на факти, виявлені громадськістю, забезпечення принципу невідворотності покарання для працівників правоохоронних органів. Загальні висновки. До позитивних факторів дотримання демократичних стандартів в Сумській області експерти віднесли: позитивну динаміку розвитку інститутів громадянського суспільства та їх суспільної діяльності; забезпечення права на свободу совісті; відсутність значних міжетнічних та міжконфесійних конфліктів; забезпечення свободи політичної діяльності та прозорості виборчого процесу, висловлювань мирних зібрань, гендерної рівності.Водночас, наявні проблеми та тенденції розвитку демократії в регіоні, насамперед пов’язані з судочинством, забезпеченням законності та безпеки громадян: суди залишаються недостатньо незалежними, недостатньо прозорою та фаховою є діяльність судів та органів правопорядку (поліція,
прокуратура), що зумовлює низьку оцінку громадськістю та експертами ефективності боротьби зі злочинністю в регіоні. Політичні партії в регіоні є досить відірваними від громадськості, залежними в своїй діяльності від політичних лідерів та певних осіб, їх фінансова діяльність є непрозорою. Констатується порушення стандартів діяльності ЗМІ, зафіксовані окремі випадки порушення прав журналістів. «Незважаючи на певні позитивні тенденції децентралізаційних процесів, система місцевого самоврядування є досить слабкою, зокрема щодо реалізації власних можливостей в напрямку забезпечення потреб громадян (насамперед охорона здоров’я), надання інших послуг», — зазначила кандидат політичних наук Андріана КостенкоЗахід проведено в рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) спільно з Асоціацією регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy (NED). По Сумській області дослідження проводилось у партнерстві з ГО «Бюро правничих комунікацій».