Суми

Обряди і традиції "Білого тижня": поради сумчанам

1 квт•СпецКор

Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця або Страстний тиждень, на спомин святих страстей Господніх. Кожен його день наближує нас до урочистої події - Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень найсуворішого посту.У Великий понеділок треба підготувати свою оселю - пофарбувати, помити, почистити.

У Великий вівторок під час богослужіння читаються бесіди Ісуса Христа з учнями та його останні притчі. У цей день треба підготувати одяг, випрасувати білизну.

У Велику середу увага привертається "блудниці, яка розкаялася". Під час служби підкреслюється різниця між врятованою грішною жінкою та Іудою, обраним апостолом, який загинув: одна віддає своє багатство Христові та цілує його ноги, інший за гроші зраджує Христа поцілунком. У цей день завершуються всі господарські роботи.

Треба прибрати хату, винести все сміття. Треба також заготовити яйця для крашанок та писанок, підготувати все необхідне для їх виготовлення знаряддя.

У Великий четвер згадується Таємна вечеря, що здійснив напередодні свого розп’яття Ісус Христос зі своїми учнями в ознаменування заповіданого пророком Мойсеєм Великодня.

Із цією подією пов’язане встановлення таїнства Євхаристії, причастя.

Страстний Четвер або так званий Чистий Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. На цей день припадає найбільше обрядів, дійств та прикмет. Традиційно цього дня випікають паски.

На Чистий Четвер необхідно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.

Виготовлена на Чистий Четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, тих хто в ній мешкає від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхідно будь-що, і ні в якому разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку.

Існує повір'я, що на Чистий Четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати "Мертвецький Великдень". Отож зайшовши пізно вночі до церкви можна, за народною уявою побачити, як покійники славлять Воскресіння Христове, а церковну службу служать священики, що померли.

У Велику п’ятницю, на вечері, згадується погребання Христа, з особливою урочистістю виноситься Плащаниця з вівтаря на середину церкви для поклоніння віруючих. Найсумніший день тижня - п'ятниця, бо саме в цей день Христос помер. Не можна взагалі нічого їсти, не співати, не слухати музику. Ввечері треба йти до церкви, де виносять Плащаницю, тканину, в яку було загорнуто тіло Ісуса після зняття з хреста, та на котрій зображено його в гробу. В цей день не можна шити, прати, будь-що різати. Порушити цю заборону - дуже великий гріх.

Велика субота – останній день Великого посту. На утрені продовжується поклоніння Плащаниці, читається літургія Василія Великого (Кесарійського).

У цей день обов’язково буває вечірня служба, що належить Великій неділі. Початок ночі триває в читанні Діянь апостолів, і, нарешті, саме перед Великодньою утренею здійснюється опівношна – церковна служба з 12 години ночі до ранку, що нагадує віруючим про молитву Христа перед розп’яттям, під час якої Плащаниця знову вноситься до вівтаря через царські врата та кладеться на престол, де вона залишається сорок днів,

до Вознесіння Господнього. Опівночі Великоднім хресним ходом починається заутреня.

Христове воскресіння

Цього дня весь християнський світ відзначає Воскресіння Ісуса Христа з мертвих - подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла - над темрявою. Новозавітний, християнський Великдень був установлений апостолами після смерті й воскресіння Ісуса Христа як свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.

Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом- ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього.

На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Слово "Пасха" походить від назви старозавітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у іудеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

У західно-слов'янських мовах назва Пасхи перекладається як "Великаніч": чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви - Великдень.

ДЖЕРЕЛО - http://www.rivne1.tv/

Читайте ще