2 листопада - 310 років від каральної операції московських військ у Батурині. За наказом Петра І на знак помсти гетьману Іванові Мазепі в українському містечку вбили понад 10 тисяч людей – оборонців гетьманської столиці та її мирних жителів. За різними даними загинуло від 13 до 15 тисяч, серед них 7-8 тисяч мирного населення. Ця подія отримала назву "Різанина в Батурині" або ж батуринська трагедія.
Під час Північної війни гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла 12. Петро І віддав наказ своєму воєначальнику Олександру Меншикову знищити столицю гетьмана Батурин, поки той був у поході. Облога та декілька штурмів укріпленої фортеці були невдалими. 2 листопада війська Меншикова потрапили в неї завдяки зраднику
Любов Кіяшко, заступниця генерального директора «Гетьманської столиці» : "Ним виявився наказний прилуцький полковник Ніс, який відсилає з Батурина свою довірену особу і яка показує в фортецю потаємний хід, за допомогою якого і було взято Батурин штурмом"
Любов Кіяшко показує один із таких ходів, через який московські солдати могли потрапити в Батурин.
Його знайшли у 2008 році під час реконструкції Воскресенської церкви. Вона стала гробницею для частини вбитих батуринців – перші їх рештки археологи знайшли саме в цьому місці
Любов Кіяшко: "В крипті знаходиться близько 800 людей, останки, ми не враховуємо , що загиблі були захоронені біля храмів Батурина, а також основна маса загиблих ще не віднайдені"
Музей археології Батурина. В експозиції – фотографії знайдених решток убитих батуринців.
Карина Солдатова, старший науковий співробітник відділу археології «Гетьманської столиці» "Випадково знаходили у зернових ямах, житлах. Коли копають археологи під час досліджень, то на кістках одразу можна побачити сліди колячих, рублячих ударів, часто кістки обпалені. Використовували пістолі для вбивства, в черепах видно, що пістолем отримала рану людина.
Одна із знахідок археологів - іконка Божої Матері з немовлям. Вона була на останках жінки.
Карина Солдатова, старший науковий співробітник відділу археології «Гетьманської столиці»: " Вона повністю обгоріла, це говорить про те, що палало тіло вбитої жінки. В наш час вона стала символом мученицької смерті".
Ця іконка стала зразком для пам’ятника жертвам батуринської трагедії. Його встановили у 2004 році. Розкопки тут почались в 1995. Доти радянська історія замовчувала каральну операцію московських військ у Батурині.
Батуринські події зачепили людей Сумщини, бо Слобідська Україна була тісно пов’язана з Гетьманщиною - говорить голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олег Корнієнко. Як приклад наводить участь у тих подіях козаків сумського полку, а також родинні зв’язки між «мазепинцями» та сім’єю Андрія Кондратьєва – сина засновника Сум Герасима Кондратьєва.
Олег Корнієнко, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців: " Якщо брати сумського полковника Андрія Кондратьєва, то одна його донька і його онука, які були одружені з Мазепенськими старшинами Гамаліями, от їхня доля дуже схожа на долю жінок декабристів 1825 року. У Лебедині у кінці листопада, у грудні 1708 року, Петро І, Московський цар і його поплічники, страчували українців, які були запідозрені у причетності до Мазепи. І таким чином утворилося урочище Гетьманці. У ньому ховали страчених людей"
10 років тому, у 2008-му, моя колега Тетяна Голуб написала сценарій та зняла науково-документальний фільм «Українські шляхи: від Сум до Батурина».
Тетяна Голуб, авторка фільму "Українські шляхи: від Сум до Батурина": Досліджувала, збирала, цікавилась. Здавна я читала історичну літературу. Ці теми мене завжди цікавили, зокрема, чому Мазепа зрадник? Чому йому була оголошена анафема? Якщо він віри не зраджував. І я хотіла власне для себе розібратися.
