24 травня з новою концертною програмою у Суми завітав музикант, виконавець, продюсер та успішний бізнесмен ДОРОШ. У своїх піснях, більшість із яких написав сам, він ділиться власним досвідом, своїми життєвими цінностями, речами, близькими для багатьох. Його голос з легкістю підкорює жіночі серця, оскільки його музика, сповнена відвертістю душі. Хіти “Ресницами” та “Сердце танцует” лунають на топових радіостанціях України. До речі, у кліпі на пісню «Ресницами» знялася Надія Мейхер. Перед початком концерту нам вдалося поспілкуватися із співаком про творчість, любов і не тільки.
r: Ви вперше у місті Суми?
Д.: У Сумах я не вперше. Це прекрасне місто, яке я по-справжньому люблю. Я часто приїздив сюди, коли грав у волейбол і коли грала моя команда – спортивний клуб «Фаворит». Сам я родом з Новгород – Сіверського. Це місто недалеко від Сум. Мій невеликий тур, який ми з моїми музикантами називаємо турчик, розпочався після виборів Президента України. Він присвячений любові у повному розумінні цього слова. Ми хочемо проїхати містами України і дати 10 концертів та принести людям задоволення,
щоб вони відпочили від всіх цих баталій.
r: З чого розпочалася Ваша творчість?
Д.: Моя творчість розпочалася з народження.
r: Чи складно було навчатися співати, чи відразу все вийшло?
Д.: Я себе ні в якому разі, і ніколи в житті не позиціоную, і не позиціонував, як професійного співака. Я – автор і виконавець власних пісень. Люди оцінують мене, як співака, і кажуть, що не погано співаю. Але для того, щоб цього досягти я системно підхожу до своєї творчості і постійно займаюсь вокалом.
r: Як Вам відразу вдається займатися різними сферами діяльності, чи на все вистачає часу?
Д.: Якщо правильно формувати і делегувати повноваження та правильно відноситься до свого життя, то на все вистачає часу.
r: А що для Вас складніше займатися підприємницькою діяльністю, чи творчістю?
Д.: І моя творчість, і підприємництво - це однакові сфери моєї діяльності і дві складові одного цілого процесу, які неможливі одна без одної.
r: Чим Вам подобається рок - музика, чому саме цей стиль Ви обрали для своїх пісень?
Д.: На превеликий жаль, я не співаю повністю рок – музику,
я співаю поп- рок, хоча із задоволенням виконував би рок . Проте, вона не находить відгук у слухачів у нас в Україні. Ми не Англія, не Америка, тому це не наша музика.
r: Звідкіля Ви черпаєте натхнення, що Вас надихає?
Д.: Натхнення я черпаю з оточуючого світу, який мене надихає.
r: Чи завжди враження слухачів від Ваших пісень відповідають посилу, який Ви в них вкладаєте?
Д.: Щиро кажучи я ніколи не робив такої аналітики і не питав у глядачів про враження від моїх пісень та не зіставляв з тим посилом, який в них вкладав, оскільки кожного разу, коли їх виконую, сам знаходжу в своїх піснях інші фарби.
r: Чи бували у Вас курйозні випадки під час концерту?
Д.: Таких випадків була маса. Наприклад, зібралася ціла площа людей. Я виходжу на сцену і тут повністю тухне вся апаратура. Я не розгубився і під фортепіано, без мікрофону вживу виконував пісні з нашим музичним продюсером Олександром Чікаленко, щоб людей трохи розрадити поки ремонтували апаратуру. Взагалі дуже багато було таких випадків.
r: Чи є у вас хобі, яким Ви займаєтесь, окрім творчості?
Д.: Окрім творчості я просто радію життю.
r: Які Ваші плани на майбутнє?
Д.: Мій самий головний план на майбутнє – жити і радувати людей своєю творчістю.
r: Як Ви виховуєте своїх дітей, які принципи їм прививаєте?
Д.: Я вчу своїх дітей бути самостійними і розраховувати у житті на себе та власні сили.
r: Ким Ви бачите своїх дітей в майбутньому, чи будуть вони займатися творчістю?
Д.: Головне я бачу своїх дітей здоровими. А ще патріотами, які живуть в Україні і люблять її. Мій син отримав освіту саме в нашій державі, донька вчитися в школі імені Лисенка. Вона піаністка і насправді дуже обдарована не тому, що Софія Дорош. Їй зараз 10 років і вона грає у симфонічному оркестрі концерти для фортепіано з оркестром на музику Бетховена. А чи будуть мої діти займатися творчістю в майбутньому – це їх особисте питання.
r: Чи любити Ви подорожувати, які Ваші плани на літо?
Д.: Я безмежно люблю подорожувати, особливо туризм. Ми часто мандруємо і якщо закордоном, то я сам їду за кермом, тому що в Україні я практично не воджу машину.
r: У якої з Ваших пісень сама цікава історія створення?
Д.: Всі пісні – це мої діти,
тому не можу виділити саму цікаву історію створення.
r: Для якої аудиторії Ви створюєте свої пісні?
Д.: У моїх піснях я розповідаю про своє життя. Воно схоже на життя інших людей своїми перемогами, поразками, любов’ю. Це те, що всіх нас об’єднує і цьому я присвячую свої пісні.
r: Чи часто Вас критикують, як Ви до цього ставитесь, чи критикують Вас колеги по цеху?
Д.: Я дуже поважаю критику і вважаю, що ми без виключення повинні до цього відноситься спокійно, тому що по великому рахунку саме ті друзі, які критикують.
r: Яку музику Ви слухали в дитинстві, на якому репертуарі формувалися Ваші музичні уподобання?
Д.: Я виріс у СРСР, тому у дитинстві слухав пісні радянських композиторів, оскільки мій улюблений рок - гурт AC/DC у ті часи був заборонений до в’їзду в нашу країну.
r: Чи у Вас співоча родина?
Д.: Так, мені дуже поталанило. Моя мама має музичну освіту, батько практично все життя пропрацював директором Будинку культури.
r: Чи виникало у Вас бажання прийняти участь в Євробаченні?
Д.: Я з великим задоволенням прийняв би участь у Євробаченні, за умови виконання пісні українською.
Я вважаю, що це ганьба, коли наші співаки виходять і співають не на рідній мові. У цьому році я подивився Євробачення спеціально, оскільки мене цікавило саме це питання. На мене більше враження справили ті люди, які співали на своїй рідній мові.
r: Ви є автором багатьох пісень, а чи не плануєте випустити поетичний збірник?
Д.: Я випустив 6 альбомів та порядку 76 треків. В моїй студії лежать ще порядку 100 написаних пісень, які я не встигаю записати. Щодо поетичного збірнику, то поки живе такий геній, як Ліна Костенко, у мене ніколи в житті не хватить совісті випускати свої вірші, тому що я не поет і так виховала мене моя мама.
r: А Ваші діти також полюбляють творчість?
Д.: Я вже зазначав, що моя Софія незвичайно творча, вона грає із симфонічним оркестром, гастролює і виступає з концертами закордоном. Серед діточок її віку вона є однією з найкращих піаністок у нашій державі.
r: Чи вистачає у Вас часу на родину?
Д.: Моя родина – саме головне у моєму житті. Це те джерело, яке тримає мене на цьому світі. Це не просто мої мама, батько, мої діти. Це і 4 рідних сестри моєї мами.
У мене величезна родина і я ніколи не забуваю про неї, про рідну школу у Новгород – Сіверському. А ще завжди пам’ятаю про ті речі, які дають мені право називати себе українцем.
r: Над чим Ви працюєте зараз?
Д.: В теперішній час я закінчую писати альбом «Де ти є?». Кліп на цю пісню вже вийшов. А восени плануємо поїхати у тур по Україні, у мене велике бажання виступати і радувати людей своєю творчістю поки ще є сили, оскільки мені вже 52 роки.
r: Якими емоціями Ви хотіли б поділися з сумчанами?
Д.: Моє завдання вийти на сцену і подарувати людям щастя, щоб вони після концерту пішли кращими і добрішими. Це моя місія.
r: Щоб Ви хотіли побажати сумчанам?
Д.: Я б хотів би побажати сумчанам віри в себе та кожному на своєму місці будувати свою державу і не шукати в інших державах кращої долі, тому що, якщо ми не повіримо в нашу державу, то зрозуміло, що вона загине. Для мене – це буде сама велика трагедія.
