Щорічно в цей день по всьому світу відзначається корисне і захоплююче свято - День розглядання старих фотографій. Деякі його називають Днем спогадів, так як окремі моменти життя спливають тільки в особливих випадках, коли з якогось приводу з шафи витягується товстий фотоальбом.
У кожної людини є багато фотознімків, на яких вона щаслива, сумує, закінчує дитячий садок або школу, отримує диплом, відпочиває з друзями і так далі. Тому ця дата є всенародною.
Селфі - що це за хвороба?
Американська психіатрична асоціація офіційно підтвердила те, про що багато хто й сам здогадувалися: постійне фотографування себе (так звані селфі) є психічним розладом. Розлад називається «селфітіс» (selfitis). Це обсесивно-компульсивне бажання сфотографувати себе і викласти фото в соціальних медіа як спосіб заповнити брак самоповаги і заповнити прогалину в близькості. Розлад це чи ні, залежить від того, скільки фото ви робите.
Шкала, що коливається від 1 до 100 балів, була розроблена завдяки фокус-групам з 200 учасників. Її перевірку провели за допомогою опитування 400 учасників.
Учасників обирали в Індії,
тому що у країні є найбільше користувачів Facebook, а також зафіксована найбільша кількість смертей у результаті спроби зробити селфі у небезпечних місцях.
Висновки, опубліковані у International Journal of Mental Health and Addiction, підтвердили, що існує три рівні Selfitis. При початковому або епізодичному, людина робить мобільний автопортрет не менше трьох разів на день, але не розміщує в соцмережах.
Другий рівень selfies називається гострий. Він настає, коли людина фотографує сам себе не менше трьох разів на день і викладає "селфі" на своїй сторінці в соціальних мережах.
Найважча стадія хвороби третя або хронічна, коли у людини постійно присутнє неконтрольоване бажання робити свої автопортрети цілодобово і постити потім в Інтернеті не менше шести разів на день.
За словами психіатрів, поки ліки від «селфітіс» немає.
