15 листопада – одна з дат, коли у світі відзначають День вторинної переробки відходів. Традицію започаткували ще в 1990-х роках у Сполучених Штатах. Метою було привернути увагу до вичерпності ресурсів, які використовуються для виробництва все нових і нових продуктів, а також накопичення сміття. Одне з можливих рішень: сортувати відходи і переробляти ті з них, які можна використати вдруге. В Україні проблема відходів з кожним роком обговорюється все ширше.
Екологічний активізм проти сміття
«Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістом», – попереджає голова Української кліматичної мережі та координатор проектів ГО «Екоклуб» Ілля Єременко.
Екоактивізм, за його словами, – це будь-яка участь у соціальному чи політичному житті з метою захисту довкілля від шкоди, яку завдає людська діяльність.
Екоактивіст – необов’язково член громадської організації. Так можна назвати будь-яку людину, яка свідомо підходить до споживання, сортує сміття, саджає дерева чи в інший спосіб піклується про довкілля.
Менеджерка з комунікацій громадської організації «Еколтава» Маргарита Мостова зазначає,
що українці мають змогу бачити приклади свідомого поводження з відходами у мандрах Європою – це один з чинників, які створюють в українського суспільства запит на зміни в законодавстві.
Найбільш токсичні відходи
Волонтери громадського проекту «Батарейки, здавайтеся!» в червні 2018 року долучилися до створення законопроекту, який має регулювати поводження з відпрацьованими елементами живлення.
Батарейки – це найбільш токсичні відходи, вони містять ртуть, свинець, кадмій, літій, кислоти та лужні сполуки. Все це забруднює воду і ґрунт, тож батарейки не можна викидати, запевняють активісти.
Проект «Батарейки, здавайтеся!» фокусувався на зборі елементів живлення для передачі їх на переробку львівському заводу «Аргентум», який протягом деякого часу збирав такі відходи в ході експерименту. Однак переробка виявилася нерентабельною, тож експеримент згорнули.
За словами директора проекту «Батарейки, здавайтеся!» Любові Колосовської, лише легально до України щороку ввозять 3 250 тонн батарейок. Після припинення прийому в «Аргентумі» їх немає де переробляти. Лишається варіант вивезення за кордон,
однак, щоб відправити на переробку 50 тонн вже зібраних батарейок, потрібно 5 мільйонів гривень.
Що не так із трубочкою для коктейлю
У кав’ярні вам із великою ймовірністю подадуть лате чи лимонад із пластиковою трубочкою за замовчуванням. Але так тепер не всюди: наприклад, у Сіетлі з 1 липня 2018 року заборонені пластикові трубочки. Натомість дозволені паперові, які можна компостувати.
Мережа кав’ярень Starbucks обіцяє відмовитись від пластикових трубочок до 2020 року, шведська меблева компанія IKEA з жовтня припинила їх продаж у Великій Британії та Ірландії.
Причина такого бойкоту: трубочки, як і інші пластикові відходи, розкладаються століттями, забруднюють океан і завдають шкоди його мешканцям.
Втім, із масовою відмовою від пластикових трубочок погоджуються не всі. Зокрема, захисники прав людей з інвалідністю стверджують, що трубочки для пиття з інших матеріалів не такі зручні й безпечні для використання, як пластикові.
Поліетилен: замінити чи переробити?
За словами еко-активіста Сергія Волкова, зусиллями волонтерів лише у Києві в рамках проекту «Пакет пакетів» вдалося зібрати 40 тонн пакетів на переробку.
І ця цифра складає не більше ніж 2% всього поліетилену на українському ринку, додає він.
Тому активісти роблять наголос не на переробці, а на альтернативі: торбинках із тканини і лотках, які можна використовувати багато разів.
При цьому переробка пакетів можлива, проблема лише в тому, щоб зібрати поліетиленову упаковку, відмити її, відсортувати і доставити до пункту прийому. Підприємства, які використовують поліетиленову вторсировину для виробництва своєї продукції, змушені закуповувати її оптом або ж завозити з-за кордону.
Нагадаємо, нещодавно у Сумах пройшла еко-акція "Без соломинки, будь ласка" , окрім цього, сумські науковці розробили альтернативний поліетилен, втім від звичайного від поліетилену все ще не відмовляються через високу ціну.
РадіоСвобода
