За два тижні війни, либонь, не лишилося у громаді людини, яка стоїть осторонь — хтось жертвує кошти, інші організовуються у спільноти задля збору допомоги та необхідних у цей важкий час засобів, значна частина працює руками.
У закладах освіти згуртувалися вчителі, учні, матері та щодня виготовляють маскувальні сітки для укриттів. Принагідно ми завітали до однієї зі шкіл, де якраз жінки займалися плетінням основи.
— Наразі плетемо двома способами. Одні сітки — з товщої мотузки, а інші за допомогою човника — з тонкої. Цей спосіб нам підказав місцевий житель Михайло, він особисто прийшов і вчить жінок, як це робити, — розповіла пані Надія. В іншому приміщенні вже уплітають у готову основу клаптики тканини. Але на базі цього закладу працює група помічниць, до їх обов’язку входить підготовка бинтів: — Із білої тканини, яку принесли городяни, нарізають смужки та скачують у валики. Сформовані партії на вимогу передаємо за призначенням. Ще кілька днів тому фасували сухі пайки, на які волонтери попередньо дали замовлення. Їх використовують також на потребу, наприклад, для біженців.
— Дуже приємно, що із сусідніх сіл люди передали багато домашньої випічки, печива. Їх тамтешні господині напекли. Всі смаколики вони пофасували у відеречка та ящечки. А до кожної тари і кілька теплих слів написали: «Повернися живим».
