Суми

Мистецтво без кордонів: творчі діти Білопільщини здобувають перемоги під час війни

"Всі діти - художники. Проблема в тому, щоб залишитися художником, коли стаєш дорослим" (Пабло Пікассо) Не кожен стане художником, але малювати пробують усі, особливо в дитинстві. Цікаво, що діти завжди хочуть і люблять малювати, а образотворче мистецтво - це один із улюблених уроків у школі. - Художня діяльність дитини починається ще задовго до того моменту, коли вона вперше переступить поріг мистецької школи, - говорить викладач образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Білопільської мистецької школи Ольга Коноплянник. – Діти починають малювати із того моменту, як тільки починають тримати олівець, одразу ж намагаються креслити ним впевнені лінії. Звичайно, це ще не творчість, але це вже підготовка руки, ока, мислення до творчості. - Чи важко навчитись малювати в принципі і як Вашим учням це вдається під час війни? - Мій особистий досвід (а це вже майже 15 років), показує, що навчити малювати можна абсолютно кожну дитину, але грандіозну роль у цьому відіграє наполегливість, терплячість та працелюбність учня. А мистецтво вимагає цього у величезній кількості!

Зараз задача набагато складніша, адже навчаємося ми дистанційно, а онлайн-навчання має свої недоліки. Хоча на даний час – це єдиний спосіб продовжувати здобувати освіту. Дистанційна форма навчання насамперед, вимагає від учнів самостійності та дисциплінованості. Спілкування з учителем відбувається через різні месенджери. Тобто після онлайн-уроків, на яких ми, як правило, опрацьовуємо теоретичний матеріал, іде практична робота. Кожен учень самостійно виконує кожен етап своєї композиції, потім відправляє мені, на перевірку. Я переглядаю, корегую, звертаю увагу на допущені помилки, пояснюю, вказую на спосіб виправлення і знову відправляю учню. І так із кожним учнем, і так по кожному малюнку! Такий спосіб роботи займає ДУЖЕ багато часу. Працюючи у складних умовах, перебуваючи з учнями в різних містах, областях та навіть країнах, ми наполегливо навчаємося: вивчаємо історію мистецтва, виконуємо практичні роботи з різних видів образотворчого мистецтва, а ще беремо участь у конкурсах. І не просто беремо, а й перемагаємо! - Чи брали участь у конкурсах цього навчального року?

Де виборювали призові місця? - Звісно, цього навчального року ми взяли участь та отримали призові місця аж у семи конкурсах: Міжнародний українсько-канадський конкурс мистецтв "Шлях", Київ-Оттава: Олександра Кошелєва, Єлисей Руденко, Анна Опанасенко, Поліна Дудченко, Анастасія Малунова розділили ІІ місце, в різних номінаціях та вікових категоріях. Вероніка Руденко та Анастасія Кравченко – І місця, теж у різних номінаціях. Міжнародний багатожанровий двотуровий конкурс мистецтв "Зимова казка", Україна-Чехія, м. Прага: Поліна Дудченко виборола І місце. Всеукраїнський конкурс мистецтв "Українська мрія" м. Київ: Гліб Мартиненко, Софія Ровенко та Олександра Кошелєва зайняли ІІ місця. Анастасія Демченко – отримала Гран-прі! До речі, вона є найменшою за віком. Їй лише 7 років. Міжнародний конкурс талантів "Душа" м. Київ: Олеся Звоник виборола І місце в номінації "Живопис". Всеукраїнський багатожанровий фестиваль-конкурс мистецтв "Розквітай рідна", м. Одеса: Софія Дрягаліна та Анастасія Демченко посіли перші місця. Міжнародний конкурс мистецтв "STAR MARKET" м. Київ:

Дарія Наливайко та Софія Ровенко - І місця, Анастасія Кравченко та Вероніка Руденко - ІІ місця. Всеукраїнський конкурс мистецтв "Любов - це...", м. Київ: Анна Опанасенко та Олександра Кошелєва зайняли перші місця, Софія Ровенко та Дарія Наливайко – Гран-прі! Зараз ми готуємося ще до двох конкурсів, сподіваюся, там теж будемо в числі переможців! - Наскільки знають Ваші земляки, зараз Ви перебуваєте за межами країни. Чи реалізовуєте себе у своїй професії за кордоном? - Так, це вже, мабуть, ні для кого не секрет, що зараз я в Німеччині. Тут на благодійній основі співпрацюю з Міжнародною організацією ДІАКОНІЯ. Мій внесок полягає в тому, що я проводжу заняття мистецтва з дітьми українських біженців та з дорослими. Всі діти різні, але війна - це той жах, який об"єднує всіх нас. Більшість із цих людей – із південних областей України, їм довелося пережити бомбардування в перші дні, тижні, місяці війни. Розуміючи, що у кожного свій "фронт", я просто не можу стояти осторонь, знаючи, що хоч чимось можу допомагати. Ось і минулого тижня ми зробили першу виставку малюнків "Frohe Ostern" ("Щасливого Великодня").

Виставка складалася з двох частин: роботи дітей, та роботи дорослих. Їх можна буде переглянути на фото. Хоч це і досить вузька тема, та ми намагалися показати розмаїття, любов до рідного краю, його народу і народного мистецтва. Адже ці відчуття сприймаються занадто гостро, саме коли поїхав далеко від рідної домівки. Тому саме мистецтво допомагає всім нам відволіктись, розслабитись, зняти напругу. Адже завдяки пензлю і фарбам можна зануритись у казковий і безмежний світ мистецтва! Незламні таланти Білопільщини: діти прагнуть до творчості й перемоги Мистецтво - це життя! І воно вічне! Наскільки ви любите художнє мистецтво? Прощальні акорди випускного в Білопільській мистецькій школі Від її пензля світ стає яскравішим: юна художниця з Білопілля виборює нагороди в конкурсах "Коли я малюю картину, у мене з нею з’являється міцний емоційний зв’язок". Діти Білопільщини мріють про Перемогу і малюють мир

школа, Перемога, Наливайка, фронт

Читайте ще