З кожним роком потужність інструментів штучного інтелекту зростає чи не в геометричній прогресії. Разом з цим зростають потенційні загрози для інфопростору.
Нейронні мережі практично щодня демонструють вдосконалення своїх навичок у створенні графічного, текстового та аудіовізуального контенту. І якщо ще рік-два використання технології Deepfake, заснованої на штучному інтелекті, було швидше іграшкою, то з початком повномасштабного вторгнення воно стало ще одним засобом російської пропаганди для створення фейків і поширення дезінформації.
Передові технології на службі у зла
Кілька років тому люди дізналися про дипфейки, які зазвичай стосувалися створених машиною відеоподій, які не відбулися. І вже тоді з’явились побоювання, що цей інструмент почнуть використовувати для поширення пропаганди.
Досить лише згадати використання технології Deepfake для створення фейкового відеозвернення президента Зеленського про капітуляцію, опубліковане в інформаційному просторі в березні 2022 року. Тоді ця «заява» президента викликала в українців тільки сміх. Але сьогоднішні зображення та відео,
створені ШІ, самі ж українці активно розповсюджують. Варто лише пригадати, скільки репостів було у зображення «Путін на колінах вітає Сі Цзіньпіна». Чому відеозвернення Зеленського про капітуляцію «не зайшло»? Та тому, що цей дипфейк вирізнявся низькою якістю «продукту». Водночас була миттєва реакція держкомунікації, президента, який особисто спростував фейк, і українських журналістів. Відео «провалилось» – як в Україні, так і в світі. Але це навряд чи зупинить росіян у створенні та розповсюдженні нових фейків.
Штучний інтелект замість «фабрики тролів»
Але штучний інтелект можуть використовувати не лише для створення фото-, аудіо- та відеофейків, а і для організації роботи ботоферм.
Як відмічають в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, ШІ може замінити значну частину персоналу російських «фабрик тролів» — інтернет-воїнів, які провокують конфлікти в соцмережах і створюють ілюзію масової підтримки кремлівських наративів користувачами.
Завдяки генеративному штучному інтелекту тепер без зусиль можна створювати високопрофесійний контент і автоматизувати його розповсюдження Замість «тролів»,
які пишуть коментарі за певними інструкціями, це може робити ШІ за допомогою ключових слів і запропонованої йому лексики.
«Розвиток штучного інтелекту випереджає створення гарантій проти його несправедливого та зловмисного використання та формулювання політики його регулювання», – йдеться в дослідженні Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Як розпізнати зображення, згенероване штучним інтелектом?
Штучний інтелект стирає межу між реальністю та вигадкою. Створені ним зображення дуже важко відрізнити від реальних. Але можливо. Що ж для цього потрібно зробити? Збільшити масштаб та уважно роздивитися деталі, і тоді можна помітити різноманітні невідповідності, викривлення ліній та тіней, помилки кольорів, клонування зображень тощо.
Намагатись знайти джерело фото або використати зворотний пошук зображення за допомогою того ж Google чи TinEye, а у випадку з російською пропагандою доведеться йти на Yandex.
Промоніторити авторитетні джерела, які вже могли здійснити фактчекінг, і тоді пошуковик видасть роз’яснення в результатах пошуку.
Порівняти пропорції тіла зображених людей,
бо це найчастіший «баг» штучного інтелекту. Дуже часто згенеровані руки можуть бути занадто маленькими, а пальці – занадто довгими тощо.
Знати типові помилки ШІ. Про малі руки і довгі пальці вже згадували – штучний інтелект саме при зображенні цієї частини тіла найчастіше помиляється. Типова помилка – шостий палець або відсутність п’ятого. Також ШІ часто зображує у “підроблених людей” занадто багато зубів чи дивної форми вуха та очі.
Добре роздивитись фото і відповісти на питання : «Чи не здається воно неприродним?». Бо дуже часто штучний інтелект створює ідеали, які мають сподобатися всім, але яких не існує в реальності.
Ще однією підказкою може стати тло зображення. Як не дивно, але ШІ не робить фон розмитим. Також часто буває, що програми ШІ клонують людей та предмети, використовуючи їх на одному знімку двічі. Хоча часто буває і так, що реальні фотографії оголошуються фейками й навпаки. Попри те, що за останні 2 роки ми навчилися краще розрізняти правду від брехні, попереду ще багато роботи.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
