Дослідники з Пенсільванського університету розробили спрощену модель, яка імітує, як смак впливає на те, що ми їмо, залежно від потреб та бажань. Система складається з датчиків «електронного язика» та моделі смакової зони кори головного мозку.
Смакові рецептори язика людини перетворюють хімічні дані на електричні імпульси. Ці сигнали передаються через нейрони в смакову зону кори мозку, де складна мережа нейронів утворює сприйняття смаку.
Дослідники розробили спрощену біоміметичну версію цього процесу з двовимірних матеріалів завтовшки від одного до кількох атомів.
Штучні смакові рецептори складаються із крихітних електронних датчиків на основі графену, хемітранзисторів, які виявляють гази чи хімічні молекули. В іншій частині схеми використовуються мемтранзистори – транзистори, що запам’ятовують попередні сигнали, виготовлені з дисульфіду молібдену. Властивості двох різних 2D-матеріалів доповнюють один одного, утворюючи штучну смакову систему.
Наприклад, виявивши іони натрію, система відчує солоний смак, кажуть автори дослідження.
Цей процес універсальний, щоб його можна було застосувати до всіх п’яти основних смакових профілів:
солодкого, солоного, кислого, гіркого та умами. За словами розробників, така роботизована смакова система має перспективні потенційні застосування: від дієт, заснованих на емоційному інтелекті, для схуднення до персоналізованих пропозицій їжі в ресторанах. Майбутня мета дослідницької групи – розширити смаковий діапазон електронного язика.
“Ми намагаємося створити масиви графенових пристроїв, щоб імітувати близько 10 000 смакових рецепторів нашого язика, кожен з яких трохи відрізняється від інших, що дозволяє нам розрізняти тонкі відмінності у смаках”, – Саптарші Дас, співавтор дослідження.
Дослідники вважають, що ця концепція смакового емоційного інтелекту в системі ШІ транслюватиметься на інші почуття, такі як візуальний, звуковий, тактильний та нюховий емоційний інтелект, щоб допомогти у розробці справжньої роботизованої системи, яка працює як людський мозок.
