На початку листопада американська компанія Mandiant, що спеціалізується на кібербезпеці, опублікувала нове дослідження. У ньому йдеться про загрозу нових методів кібератак росіян на українську енергомережу. Стверджується, що російські хакери з угруповання Sandworm із військової частини 74455 ГРУ протягом місяців вивчали українську енергетику і навіть змогли відключити одну з підстанцій у жовтні 2022 року, під час перших ракетних атак на енергетику.
Дослідники кажуть, що РФ витрачає все більше коштів на кіберпотужності. Але й Україна не стоїть на місці. У 2023 році наша країна приєдналася до Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО. Liga.Tech поговорила про загрози енергетиці, про ботів та штучний інтелект з Мерле Майгре, його колишньою очільницею, яка зараз є старшою експерткою з кібербезпеки в Академії електронного управління Естонії.
Мерле Майгре
У 2005-2007 роках працювала заступницею керівника Офісу зв’язку НАТО в Києві (2005-2007) і в Департаменті НАТО в Міністерстві оборони Естонії, підтримуючи вступ країни до НАТО (2000-2005). У 2017–2018 роках обіймала посаду директорки Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE)
у Таллінні. З 2012 до 2017 року працювала радницею з політики безпеки президентів Естонії Керсті Кальюлайд і Тоомаса Гендріка Ільвеса.- Звіт Mandiant каже, що Росія посилить кібератаки, щоб відімкнути українські електростанції? Чи згодні ви з цим?
- Я бачила цей звіт – він дуже технічний, зосереджений на кібератаках. Влітку ми бачили, що Росія здебільшого цілила ракетами в українські морські порти та інфраструктуру експорту зерна. І я думаю, що продовження ракетних атак варто очікувати й цієї зими.
Я не здивуюся, якщо "кінетичні" атаки відбуватимуться в поєднанні з кібератаками. Звичайно, Україна вже більше підготовлена після перших атак минулої осені та зими. Водночас кількість російських кібератак подвоїлася: від двох на день і 57 інцидентів на місяць у другому півріччі 2022-го до 4-5 атак на день та 128 на місяць у першому півріччі 2023-го. Тож моя відповідь – так, Росія, безумовно, може використати кібератаки на енергетику.
- Останнім часом активізувалися дії Північної Кореї. Що ви можете сказати про загрози для України та західного світу з боку тоталітарних держав у кіберпросторі?
- Я довіряю щорічній оцінці загроз Офісу директора Національної розвідки США. Згідно з оцінкою на 2023 рік, Росія залишається реваншистською державою і має намір використовувати будь-які необхідні інструменти, щоб спробувати відновити свою сферу впливу. І плани сусідів Росію не цікавлять.
Щодо Китаю – компанія Microsoft зафіксувала, що КНР використовує візуальні образи, створені штучним інтелектом, у масштабній кампанії, зосередженій на низці політично суперечливих тем. Це зброя, насильство, наклеп про американських політиків, осквернення державних символів США.
Слід очікувати, що Китай продовжуватиме працювати на цьому фронті, щоб з часом вдосконалити технологію і масштабувати її, зосередившись на кібератаках у регіоні Південно-Китайського моря.
А також на зборі розвідувальних даних і застосуванні шкідливих програм проти різних урядів і галузей промисловості.
Північнокорейська кіберпрограма стає більш складною та гнучкою, особливо у сфері шпигунства, кіберзлочинності та загрози нападу. Це постійна історія. Нещодавня кіберактивність державних хакерів Північної Кореї містила поширення програм-вимагачів проти закладів охорони здоров’я та критичної інфраструктури загалом.
- Чи можуть Росія та Китай використати штучний інтелект, щоб втрутитись у вибори в США чи Україні? Чи є загроза для Естонії?
- Звичайно. Я впевнена, що Росія втручалась у попередні вибори: 2014 року в Україні та 2016-го — у США, а також під час першої кампанії президента Макрона у Франції. Це може статися, тож підвищена увага до кібербезпеки під час виборів – дуже необхідна річ.
Щодо атак на Естонію – є як використання великих мовних моделей штучного інтелекту, так і спроби атак на критичну інфраструктуру. Естонія не є винятком із правил у цьому. Важливо, щоб держава підтримувала захист електроенергетики, опалення, медицини та інших життєво важливих послуг, баз даних.
В Естонії відповідальним за це є Управління інформаційної системи Естонії (RIA). Воно підтримує кіберзахист країни через навчання, тестування та вправи. Торік, наприклад, було організовано декілька навчань високого рівня – для постачальників життєво важливих послуг, для працівників державних IT-центрів тощо. На мій погляд, імітація кібернавчань у навчальному середовищі кіберполігону є найкращим способом протистояти атакам із залученням штучного інтелекту та інших інструментів.
- Останнім часом у Facebook зʼявилося багато коментарів від очевидно російських ботів – вони просувають проросійські тези. Наскільки це масштабна проблема, на вашу думку? Яка їхня мета?
- Експерти Mandiant поділяють кібервійну Росії проти України на п'ять різних періодів. Останній характеризується переорієнтацією кібератак на шпигунство та нарощуванням резервів. Як на мене, для цієї моделі підходять ботоферми. Їхнє головне завдання – виявляти діяльність українських правоохоронних органів, контролювати, скільки доказів має Україна про російські воєнні злочини, а також знаходити шпигунів. Telegram використовується для поширення дезінформації – наративів про успішний зрив українських операцій – через російських блогерів.
Таким чином, росіяни розгортають ботоферми, щоб посилити вплив своїх бомбардувань і розпочати кампанії, спрямовані на шкоду репутації України.
Також використовується інформація, отримана від шпигунів. Ось так виглядає новий стиль російських кібератак.
- Що ви можете сказати про необхідність освіти з кібербезпеки для українців під час повномасштабної війни та для європейців загалом? Це могло б убезпечити від ботів?
- Кіберосвіта під час конфлікту, особливо в період повномасштабної війни, є надзвичайно важливою. Це допомагає людям та організаціям зрозуміти підвищені ризики, з якими вони можуть зіткнутися через зростання кіберзагроз та шпигунство.
Для українців, особливо для державних установ та компаній, освіта з кібербезпеки є життєво важливою для захисту конфіденційної інформації. По-перше, так можна запобігти несанкціонованому доступу і зменшити ризики кібершпигунства. По-друге, я вважаю, що освіта важлива для забезпечення стійкості критичної інфраструктури, комунікаційних мереж, фінансів. По-третє, просвіта у кібербезпеці може бути корисною для протидії дезінформації та пропаганді, зокрема з боку ботоферм. Тому що освіта надає людям навички ідентифікації та протидії кампаніям дезінформації й пропаганди.
Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій
Врешті-решт освіта може підтримувати безпеку на національному рівні. Кіберграмотне населення може допомагати зусиллям з національної безпеки, повідомляти про підозрілу діяльність і брати більшу участь у стратегії колективної оборони.
І значною мірою освіта може пом’якшити економічні наслідки, оскільки кібератаки можуть зашкодити бізнесу та економіці. Освіта натомість допомагає бізнесу запровадити кращі практики кібербезпеки, зменшити вплив атак проти економіки під час війни.
- Попри війну, Україна продовжує цифровізацію і навіть передає технології Естонії. Яким ви бачите розвиток загалом цифрової сфери на наступні кілька років в Україні?
- Цифрова трансформація триває, все більше країн використовують різні урядові цифрові послуги, розширюють їхній перелік. Щодо перспективи подальшого розвитку цифровізації в Україні, то, за звітом Європейської комісії за 2023 рік, Україна перебуває між середнім і хорошим рівнем підготовки у сфері цифрової трансформації. Ваша країна досягла дійсно значного прогресу протягом останніх 18 місяців, має розвинену систему електронного урядування зі зручним доступом до державних послуг.
Війна, звичайно, створила певні труднощі для цифрової інфраструктури. Загалом можна сказати, що ІТ-сектор України добре почувається завдяки тому, що швидко розвивався в передвоєнні роки. І хоча Україна показала себе дуже добре, війна підкреслила потребу у фізичному захисті цифрової урядової інфраструктури, у більшій інтеграції між державними організаціями та покращенні управління даними.
Це фокус, на якому Україна має зосередитись. І поки війна триває, вам потрібно зосередитися на забезпеченні підключення до інтернету як звичайних громадян, так і бізнесу, а також держустанов. Без цього не можна говорити про будь-які цифрові послуги.
