Кабінет міністрів України опублікував розпорядження № 1163-р «Про затвердження плану заходів на 2023—2024 роки з реалізації Стратегії кібербезпеки України».
Розпорядження від 19 грудня виписано таким чином, що очевидним стає чергова спроба зацікавлених сторін взяти під контроль інтернет в Україні, наслідуючи приклад російських спецслужб.
Зокрема, п. 13 передбачає, що «встановлення комплектів обладнання підсистеми збору телеметрії інформаційно-комунікаційних систем (активні сенсори) системи виявлення вразливостей
і реагування на кіберінциденти та кібератаки в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на об'єктах критичної інфраструктури та підприємствах,
в установах та організаціях незалежно від форми власності».
Колишній заступник міністра економічного розвитку Ігор Дядюра пояснив, що це насправді означає з практичної точки зору.
Обладнання для (будемо називати своїми словами) «прослушки» може бути встановлено на будь-якому підприємстві країни. В розпорядженні відсутні норми про відповідальність, контроль
за витік інформації та її використання, зловживання та передачу даних зловмисникам,
спецслужбам агресора, корупційні дії. Це фактично «чорна скринька», що збирає
трафік, чутливі дані, персональну та фінансову інформацію, будь-що — і жодної відповідальності ініціаторів за наслідки.
У п. 13 урядового розпорядження вказано, що відповідати за виконання заходів буде адміністрація Держспецзв’язку. Нагадаємо, що у листопаді голова цього відомства Юрій Щиголь
та його заступник з цифрового розвитку Віктор Жора були звільнені через створення багатомільйонної корупційної схеми та привласнення бюджетних коштів.
Нагадаємо, цього року урядовці вже намагалися надати безпрецедентні повноваження Держспецв’язку. «Ракурс» раніше писав про скандальний законопроект
№ 8087, який активно намагались просувати для голосування у Раді.
Фахівці наполягають, що він створював загрози для роботи будь-якого підприємства країни, оскільки Держспецзв’язок отримував права на перевірки, доступ до обладнання підприємств,
до інформації, право видавати обов’язкові для виконання приписи без судових рішень і можливості оскаржити.
Тоді розголос у ЗМІ, участь багатьох експертів галузі та підприємців допомогли зупинити ухвалення сумнівного законопроекту.
