Про це повідомили у пресслужбі Держспецзв'язку.
Фахівці урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA провели ретельне дослідження отриманих зразків шкідливих програм. Вони встановили особливості функціонування інфраструктури управляючих серверів та виявили більше ніж 2000 уражених комп'ютерів.
"Встановлено особливості функціонування інфраструктури управляючих серверів та виявлено більше 2000 уражених ЕОМ в українському сегменті мережі Інтернет", - повідомили в CERT-UA.
Експерти CERT-UA наголошують, що для зменшення потенційної поверхні атаки у випадку використання застарілих операційних систем, рекомендується ізолювати такі комп'ютери (за допомогою VLAN і/або фізичної сегментації) в окремі мережеві сегменти з обов'язковою фільтрацією як вхідних, так і вихідних інформаційних потоків.
Вони зазначили, що DIRTYMOE це модульна шкідлива програма, яка створює технічні можливості для віддаленого доступу до комп'ютера та може використовуватися для проведення DDoS-атак, майнінгу, тощо.
У CERT-UA кажуть, що зазвичай, первинне ураження здійснюється в результаті запуску популярного програмного забезпечення,
що містить MSI-інсталятор, а далі програма саморозповсюджується як по тих комп'ютерах, що знаходяться в локальній обчислювальній мережі, так і ЕОМ за переліком IP-адрес, який формується за окремим алгоритмом в залежності від "зовнішньої" IP-адреси об'єкту ураження.
"За період моніторингу (20-31 січня 2024 року) виявлено 486 IP-адрес проміжних управляючих серверів, переважна більшість яких належать скомпрометованому обладнанню, що знаходиться в Китаї. Протягом доби додається близько 20 нових IP-адрес", - додають спеціалісти CERT-UA.
Додамо, що з початку повномасштабного вторгнення українські спецслужби офіційно зафіксували понад 2 тисячі кібератак з боку РФ. Остання з них була 30 січня. Тоді кібератаку було здійснено на офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України, внаслідок якої сайт зазнав пошкоджень.
Росіяни намагаються потрапити в реєстри або в інформаційні системи, де зберігаються персональні дані громадян. Також кібератак зазнають енергетична сфера та інформаційні системи, які пов’язані з МЗС, з Міноборони.
