Вояджер 1 є найвіддаленішим космічним апаратом в історії, який віддаляється від Сонця зі швидкістю 17 км на секунду. Однак комп’ютерна проблема завадила відданій команді підтримки місії в Південній Каліфорнії дізнатися більше про стан однієї з найдовших космічних місій NASA.
Комп’ютерний збій стався 14 листопада, і це вплинуло на здатність Вояджера 1 надсилати назад телеметричні дані, такі як вимірювання з наукових приладів космічного апарату або базову інженерну інформацію про те, як працює зонд. Таким чином, немає ніякого розуміння ключових параметрів, що стосуються рушійної сили, потужності або систем управління апарату. “Було б найбільшим дивом, якби ми його [зв’язок] повернули. Ми, безумовно, не здаємося”, – сказала Сюзанна Додд, керівник проєкту Вояджер в Лабораторії реактивного руху NASA, в інтерв’ю для Ars. “Є й інші речі, які ми можемо спробувати. Але це, безумовно, найсерйозніший збій відтоді, як я працюю менеджером проєкту”.
Вояджер 2, який стартував за 16 днів до Вояджера 1 у 1977 році, не такий далекий. Він пройшов більш неспішним маршрутом через Сонячну систему,
пролетівши повз Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, тоді як Вояджер 1 набрав швидкість під час зустрічі з Сатурном, щоб обігнати свій сестринський космічний зонд.
Останні кілька десятиліть NASA присвятило інструменти “Вояджера вивченню космічних променів, магнітного поля і плазмового середовища в міжзоряному просторі. Вони більше не фотографують. Обидва зонди вийшли за межі геліопаузи, де потік частинок, що виходять від Сонця, потрапляє в міжзоряне середовище. Наразі немає інших діючих космічних апаратів, які досліджують міжзоряний простір. Зонд NASA Horizons, який пролетів повз Плутон у 2015 році, має досягти міжзоряного простору у 2040-х роках.
Остання проблема Вояджера 1 пов’язана з підсистемою польотних даних (FDS) – одним з трьох комп’ютерів на космічному апараті, який працює разом з центральним комп’ютером управління і контролю, а також іншим пристроєм, що відповідає за контроль положення і наведення апарату. FDS відповідає за збір наукових та інженерних даних з мережі сенсорів космічного апарату, а потім об’єднує інформацію в єдиний пакет даних у двійковому коді – серії одиниць і нулів.
Окремий компонент, який називається телеметричний модуль, фактично надсилає пакет даних на Землю через 3,7-метрову антену Вояджера.
Поки що наземна команда вважає, що найвірогіднішим поясненням проблеми є пошкодження пам’яті в FDS. Однак через зависання комп’ютера інженерам бракує детальних даних з Вояджера-1, які могли б привести їх до кореня проблеми.
Коли п’ять десятиліть тому була розроблена підсистема польотних даних Вояджера, вона була інновацією в обчислювальній техніці. Це був перший комп’ютер на космічному апараті, який використовував енергозалежну пам’ять. Кожен космічний апарат Вояджер запускався з двома комп’ютерами FDS, але, за словами Додда, резервний комп’ютер FDS Вояджера 1 вийшов з ладу в 1981 році.
Єдиний сигнал, який наземні інженери Вояджера 1 отримують з листопада, – це несучий тон, який, по суті, повідомляє команді, що космічний зонд все ще живий. Немає жодних ознак будь-яких інших серйозних проблем. Зміни в модуляції несучого сигналу вказують на те, що Вояджер 1 отримує команди з Землі.
Протягом наступних кількох тижнів наземна команда Вояджера планує передати команди для Вояджера 1,
щоб спробувати визначити, де саме в комп’ютері FDS знаходиться ймовірно пошкоджена пам’ять. Одна з ідей полягає в тому, щоб переключити комп’ютер на роботу в різних режимах, наприклад, з робочими параметрами, які використовував FDS, коли Вояджер 1 пролітав повз Юпітер і Сатурн у 1979 і 1980 роках. Інженери сподіваються, що перехід до різних режимів передачі даних може виявити, яка частина пам’яті FDS потребує корекції. Вояджер 1 і 2 мають надто великий суспільний резонанс порівняно з ресурсами, які NASA виділяє на підтримку космічних апаратів у робочому стані. Над місією Вояджера зазвичай працює менше десятка людей. Це число дещо збільшилося після того, як у листопаді виникла проблема з комп’ютером, і невелика “команда тигрів”, що складається з восьми експертів з систем польотних даних, програмного забезпечення і зв’язку космічного апарату, була призначена для допомоги в усуненні неполадок.
“Не хочу вас засмучувати, але багато людей з Вояджера загинули, – сказала Додд. – Тобто, людей, які побудували цей космічний зонд, вже немає серед живих. У нас є досить хороший набір документації, але багато з неї на папері, тому доводиться проводити археологічні розкопки, щоб дістати документи”.
Читайте також: NASA випробувалo універсальний скафандр нового покоління
NASA оголосило про відкриття Суперземлі в придатній для життя зоні
