Німеччина недостатньо підготовлена до потенційної широкомасштабної кібератаки, оскільки їй не вистачає функціонуючої системи управління кризовими ситуаціями.
[SOURCE]Про це попередила у неділю глава Федерального відомства з інформаційної безпеки (BSI), передає "Європейська правда" з посиланням на Euractiv.
Незважаючи на все більш напружену міжнародну безпекову ситуацію і гібридні загрози з боку Росії, Німеччина досі не зазнала масштабної кібератаки на об'єкти критичної інфраструктури.
Але Клаудія Платтнер, голова відомства, відповідального за боротьбу з кібератаками, попередила, що Німеччині бракуватиме інструментів для адекватної відповіді на таку атаку.
Платтнер закликала уряд зробити кібербезпеку пріоритетом "до того, як станеться щось велике і, наприклад, вийдуть з ладу ряди банкоматів".
"Чому ми завжди повинні вчитися на помилках? Ми знаємо, що ця тема неймовірно важлива", – сказала вона.
Наразі не існує структур, які б забезпечували співпрацю між 16 землями Німеччини та федеральною владою у випадку подібної кризи, що може підірвати здатність країни реагувати на подібні атаки.
Німецький уряд нещодавно попередив про зростаючу проблему спроб Росії вести гібридну війну – особливо у зв'язку з майбутніми європейськими виборами і трьома земельними виборами в цьому році. "Ми фактично переживаємо новий вимір загроз від російської агресії в цій сфері", – попередила минулого тижня міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Досі такі спроби обмежувалися дезінформаційними кампаніями і шпигунством. Платтнер заявила, що її агентство зосередиться на дезінформаційних кампаніях і актах злому акаунтів політиків, які балотуються на виборах, щоб "зашкодити їхній репутації".
Діджиталізація призвела до збільшення кількості кібератак, а кіберзлочинці стають все більш досвідченими, попереджає BSI у своєму нещодавньому звіті. BSI також відзначає збільшення вразливостей у програмному забезпеченні, які можуть слугувати воротами для кіберзлочинців і хакерів.
Однак, незважаючи на підвищену загрозу, пов'язану з війною в Україні, проросійські угруповання ще не завдали жодної тривалої шкоди.
На початку березня Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки (ENISA) попередилопро все більший ризик використання зловмисниками штучного інтелекту, аби за допомогою дезінформації вплинути на вибори до Європарламенту в червні.
Наприкінці лютого Європейський парламент схвалив Акт про політичну рекламу – нові правила ведення політичних кампаній, покликані боротись із дезінформацією та зовнішнім втручанням під час виборів європейських депутатів у червні.
