За більш ніж 40 років існування інтернет ніколи повністю не припиняв працювати. Його частини постійно ламаються, але стійкість була вбудована з першого дня. Однак деякі способи того як хакнути, якщо не всю, то бодай значну частину мережі все ж існують. SPEKA розповідає чи перерізання глибоководних кабелів залишить нас без мемів (і роботи), а також як невелике сповільнення передачі даних приховало світову загрозу для комп’ютерів. Деякі мережеві протоколи, які лежать в основі всього інтернету підтримуються не гігантськими корпораціями, а переважно волонтерами. Один із таких SSH або Secure Shell — система для безпечного входу на інший пристрій через інтернет. Уявіть, що це як відправлення закодованого листа, де тільки ви та одержувач знаєте, як його прочитати. SSH використовується для різних завдань, наприклад, для віддаленого управління серверами, безпечної передачі файлів або навіть для запуску додатків на іншому комп'ютері. Це дуже зручно для адміністраторів систем і розробників, адже дозволяє легко та безпечно керувати ресурсами комп'ютера, навіть якщо він знаходиться за тисячі кілометрів від вас.
Цей механізм підтримував Лассе Коллін — фінський розробник. У 2022 році він заявив, що його «неоплачуваний хобі-проект» стає все більш обтяжливим. Розробник, на ім'я Цзя Тан, запропонував допомогу. Понад два роки він, (абож вона чи вони) додавали корисний код у. У лютому 2024-го вніс у протокол зловмисне програмне забезпечення.До речі помітити його вдалось випадково. Андрес Фройнд, інженер Microsoft помітив, що SSH працює приблизно на 500 мілісекунд повільніше, ніж очікувалося. Згодом він виявив шкідливий код, вбудований глибоко в xz Utils, програмне забезпечення, призначене для стиснення даних, що використовуються в операційній системі Linux, яка обслуговує практично всі інтернет-сервери.Атака була реалізована у хитромудрий спосіб, а деякі кроки зроблені в коді, щоб приховати його справжнє призначення, власне сповільнили його роботу. Підозрюють, що замість Цзя Таня працювало державне агентство, яке проводило складну розвідувальну операцію кінцевою метою яких могли бути сервери банків чи державних служб. Фройнд підозрює Службу зовнішньої розвідки росії, яка у 2019-20 роках також скомпрометувала програмне забезпечення для керування мережею SolarWinds Orion,
щоб отримати широкий доступ до американських урядових мереж. Інші побічні докази вказують на те, що Цзя Тан намагався фальсифікувати свій часовий пояс, але він, ймовірно, на дві-три години випереджали час за Гринвічем, тобто перебував у східній Європі чи західній росії та уникав роботи у східноєвропейські свята. На щастя атаку було виявлено та зупинено до того, як вона встигла завдати великої шкоди. І те, що xz Utils є рішенням з відкритим кодом як допомогло, так і завадило, оскільки завдяки цьому кожен міг внести зміни в код, але також їх помітити. П’ятого березня 2024 року під час диверсійних дій єменських повстанців-хуситів були пошкоджені чотири кабелі у Червоному морі, які забезпечують глобальний інтернет і зв’язок. Наслідком стало порушення 25% трафіку даних, що проходить через лінії Червоного моря, які з’єднують Африку, Азію та Близький Схід. Ця подія зачепила майже увесь світ, а чимало сервісів, наприклад Facebook та Instagram не працювали. То наскільки критично ми залежимо від цих кабелів?Підводно-кабельна система передає 99% міжконтинентального інтернет-трафіку.
Водночас за даними консалтингової компанії TeleGeography, підводний волоконно-оптичний кабель обривається кожні три дні, часто через риболовлю або якір, який тягнеться по дну океану. І все ж цифровий світ рідко відчуває ці злами з двох причин. Перша полягає в тому, що з 552 (активних та запланованих) підводних кабелів довжиною 1,4 млн кілометрів у більшості місць достатньо резервування, щоб компенсувати несправності. Друга причина полягає в тому, що флот з 60 ремонтних кораблів по всьому світу готовий одразу вирушити на ремонт. Імпульс світла може бути надісланий по лінії, щоб допомогти точно визначити розрив кабелю з точністю до кількох сантиметрів. Волоконно-оптичні кабелі пролягають різними маршрутами по всьому світу, що дає Інтернету можливість спрямувати трафік. У більшості випадків, якщо один зі шляхів не вдається, пакети даних знайдуть альтернативний шлях. Фактично в Червоному морі та Єгипті знаходиться вузьке місце передачі даних — майже вся інформація, що надсилається з Азії до Європи, проходить через 11 волоконно-оптичних кабелів на дні Червоного моря,
а потім переважно через Єгипет через наземні кабелі, контрольовані однією компанією, Telecom Egypt, перш ніж досягти Середземного моря. 7 червня 2022 року волоконно-оптичний кабель Азія-Африка-Європа-1, який з’єднує Європу та Азію, був перерізаний у місці, де він перетинає сушу в Єгипті. Тоді Сомалі та Ефіопія втратили 85% зв’язку на кілька годин; хмарні служби Amazon, Google і Microsoft були перервані, що збільшило затримку для великої частини міжнародного трафіку; LinkedIn не працював. І це був лише один кабель на землі, де ремонт був простим. Якби всі підводні кабелі були розірвані, скажімо, біля входу в Червоне море між Єменом і Джибуті, фінансові операції б зупинилися. Дзвінки Zoom між Лондоном і Сінгапуром затримувалися та виникали збої. З’єднання збережеться — пакети будуть перенаправлятися через Америку або космос через супутники — але з величезним уповільненням.Водночас обрив кабелю у віддаленому місці може призвести до катастрофи. Коли в 2022 році почалося виверження вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай, підводні селеві потоки розірвали кабель залишивши жителів острова Тонга без надійного Інтернету протягом п’яти тижнів,
поки не вдалося запустити ремонтне судно. Багато островів у південній частині Тихого океану мають лише одне оптоволокно, якщо таке є. Можна будувати маршрути не через Суецький канал. Але це нелегко. У 2000-х роках було запропоновано прокласти кабель, який з’єднав би Джидду та Стамбул через Амман і Дамаск. Повідомляється, що одразу після запуску він був підірваний під час громадянської війни в Сирії та ніколи не ремонтувався. У 2021 році Google розпочав роботу над новим наземним маршрутом через Ізраїль, Йорданію та Саудівську Аравію; тепер цей проєкт, здається, призупинено.Загалом прокладання волоконно-оптичних кабелів дорога. У минулому телекомунікаційні компанії, такі як AT&T, створювали консорціуми для оплати цього завдання. Тепер це роблять хмарні компанії, такі як Google і Meta. Їхнім центрам обробки даних потрібна величезна кількість з’єднань, щоб оновлювати хмари. Google профінансував свій перший транстихоокеанський кабель у 2008 році. З того часу він інвестував у принаймні ще 25, 12 з яких йому належать повністю. Meta інвестувала в 15, один з яких їй повністю належить. Microsoft частково володіє чотирма. Alcatel Submarine Networks, один із трьох найбільших виробників волоконно-оптичних кабелів для підводних човнів у світі, вважає, що понад дві третини поточних проєктів підтримується великими технологічними компаніями.
