Зображення згенероване штучним інтелектом (Dalle-3)
Майже кожен із нас втрачав близьких людей. Почуття, які виникають через смерть когось рідного, іноді здаються нестерпними. І тоді багато хто віддав би будь-що, щоб хоч на трохи повернути померлу людину, послухати її поради та поділитися своїми почуттями. Особливо, якщо смерть настає підступно й несподівано, не даючи змоги попрощатися або сказати важливі речі. Та, на жаль, повернутися з мертвих неможливо. Принаймні не у звичному розумінні.
Але що, якщо воскресити людину віртуально? Ми не зможемо її торкнутися і відчути, але могли б поговорити, наче під час простої переписки. Хоча це звучить фантастично, насправді подібну можливість уже зараз пропонують одразу кілька стартапів. Вони використовують штучний інтелект, що завдяки аналізу даних про померлого, створює його віртуальну копію, з якою можна говорити у чатботі. Їх можна назвати цифровими, генеративними чи ШІ-привидами.
Але чим насправді може бути обґрунтовано приведення у світ ШІ-привидів? Чи можуть вони допомогти людям? І чому фахівці вважають, що людство поки що до них не готове?
Про це розповідаємо з погляду психотерапевта Дублінського університету Найджела Маллігана (Nigel Mulligan)та спеціалістів з ШІ Джеда Брубейкера (Jed R. Brubaker) з Університету Колорадо та Мередіт Морріс (Meredith Morris) з Google DeepMind.
Як створити власного цифрового привидаВ останні роки значного вдосконалення досягли такі великі мовні моделі на основі штучного інтелекту (ШІ), як ChatGPT. Вони досягли рівня, коли їх часто неможливо відрізнити за розмовою від людини: вони мають пам'ять, планують та навіть жартують, щоправда, з перемінним успіхом. Усе це їм вдалося завдяки навчанню на величезних масивах даних — книгах, статтях, літературних текстах, діалогах з фільмів та повідомленнях живих людей під час типових розмов.
Колосальну кількість інформації залишає по собі й людина. Це тисячі повідомлень з переписок із друзями, коханими, колегами, у яких людина проявляє свій характер і манеру спілкування з різними людьми. Це сотні публікацій у соціальних мережах, якими людина виражає свої погляди на події у світі та якісь фундаментальні речі. Також це голосові та відеоповідомлення. Усі ці дані можуть бути використані й для навчання нейромережі, яка на основі їх аналізу визначить характерні
