Планета WASP-39b являє собою «гарячий юпітер», що вже достатньо непогано вивчений дослідниками. Однак характер світимості зорі не дозволяє точно встановити її параметри, та вчені вже здогадуються, як подолати цю проблему.
Екзопланета WASP-39b. Джерело: nyuad.nyu.eduЕкзопланета WASP-39bНещодавно вчені з ряду американських та європейських університетів провели дослідження, яке дозволить значно підвищити точність оцінки умов на екзопланетах. Воно стосується відомого газового гіганта WASP-39b, однак результати можна використати й для інших подібних світів.
WASP-39b — це «гарячий юпітер», газовий гігант, орбіта якого знаходиться значно ближче до своєї зорі, ніж Земля чи, навіть Меркурій до Сонця. Рік на ній триває лише 4 земні доби. Планета знаходиться на відстані у 700 св. років від нас у сузір’ї Діви. Вона є транзитною, тобто проходить між нами та своїм світилом.
Останній факт є надзвичайно важливим, оскільки проходження дозволяють точно визначити не тільки період її обертання, але і діаметр та склад атмосфери. Вчені вже знають, що там є водяна пара, метан та вуглекислий газ.
Проте очікується, що про цей світ можна дізнатися значно більше. Саме тому космічний телескоп James Webb від самого початку своєї роботи, тобто вже два роки вдивляється в атмосферу WASP-39b. Проте вчені наштовхнулися на проблему, яка заважає цим дослідженням.
Крива блиску зорі та атмосфера WASP-39bВ основі визначення фізичних характеристик планети під час транзиту є вивчення кривої блиску її зорі. Коли WASP-39b чи будь-яка інша транзитна планета проходить між нами і своїм світилом, яскравість останнього падає за певним законом, з якого можна вивести характеристики твердої поверхні та атмосфери того, що її закриває.
Проблема лише в тому, що крива блиску зорі WASP-39 не відповідає теоретичним моделям того, як це має відбуватися. Це проблема не тільки цієї екзопланети і не тільки телескопа James Webb. Проблема полягає в тому, що лімб зорі при затемненні виглядає тьмянішим, ніж мав би бути.
Лімб — це самий край зоряного диска. Насправді він випромінює анітрохи не менше енергії, ніж решта поверхні світила. Однак при транзиті планети ми бачимо його під великим кутом і тому спостерігаємо глибші та холодніші шари.
Через це крива блиску виглядає похилішою, ніж мала б бути й це вносить велику похибку в усі розрахунки.
Магнітні поля зоріДосі усі спроби побудувати теорію взаємодії випромінення лімба зорі з атмосферою планети під час транзиту зазнавали фіаско. Тож, у новому дослідженні вчені вирішили розібратися із цим питанням докладніше. Вони припустили, що досі неврахованим елементом є магнітні поля.
Вони є невіддільною частиною будь-якого світила і пронизують усю її плазму. При цьому у різних зір вони мають різну інтенсивність. І саме це, на думку дослідників визначає, наскільки тьмянішим під час транзиту виглядає лімб.
Чим потужнішими є магнітні поля зорі, тим слабше під час транзиту тьмяніє її лімб. Науковці вже перевірили припущення на даних телескопа Kepler. З 2009 по 2018 рік він дослідив тисячі світил і ці дані підтверджують правоту висловлених щодо магнітних полів ідей. Тепер вчені хочуть застосувати отримані результати до досліджень WASP-39 за допомогою телескопа James Webb.
За матеріалами: phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
Сообщение WASP-39b. Як дізнатися більше про екзопланету появились сначала на Журнал The Universemagazine Space Tech.
