Використання штучного інтелекту вивчають та впроваджують сьогодні вже в багатьох сферах. Медицина, і офтальмологія зокрема, не є винятком. Від раннього виявлення захворювань очей до персоналізованих планів лікування — штучний інтелект трансформує офтальмологію. Тож я розповім як ШІ допомагає лікарям та пацієнтам зараз, і які перспективи розвитку його застосування в медицині. Про штучний інтелект в офтальмології почали говорити приблизно п'ять років тому. Тоді розпочалися дослідження використання ШІ при обробці знімків оптично когерентної томографії. З'ясувалося, що штучний інтелект ставить діагнози набагато точніше і краще, ніж лікарі. Оптично когерентна томографія (ОКТ) — це неінвазивний метод дослідження сітківки та диску зорового нерву. Він дозволяє шар за шаром дивитися, що розташовано в сітківці. Без ОКТ зараз не ставлять діагнози навіть в районних лікарнях. Це як МРТ для лікарів інших спеціальностей. Цей метод діагностики зору став дуже помічним при захворюваннях центру очного дна, макули, при патології зорового нерву, при глаукомі, тощо. Зображення ОКТ має багато критеріїв.
І ШІ може оцінювати їх всі. Коли лікар дивиться на знімок, він аналізує 10-15 параметрів, експерт — 40 ознак хвороби, а ШІ — 250. І він дає набагато точніший діагноз, ніж експерт.За даними оптичної когерентної томографії можна оцінювати не лише захворювання очного дна, але й давати прогнози щодо захворювання Альцгеймера та інших хвороб, які проявляються на очному дні. Адже сітківка — це “мозок, винесений на периферію”. Тому за такими технологіями майбутнє. Пацієнти часто приходять до лікарів занадто пізно. Втрата зору не відбувається різко. Людина звикла бачити нечітко, наприклад, і думає, що це нормально: “переморгаю і пройде” або “вік є вік”. І часто навіть не підозрює, що вже має такі складні захворювання як глаукома або діабетична ретинопатія.Коли зрештою люди помічають якісь негаразди, то спочатку приходять не до офтальмологів, а до оптометристів — замінити окуляри. Тому краще на цьому етапі й робити одразу тест на основні причини сліпоти (непомітна втрата зору) — глаукома, катаракта та вікова макулодистрофія. В Україні вже зареєстровані апарати на основі ШІ.
Такий пристрій робить знімок очного дна і передає його в хмару, де його аналізує штучний інтелект і видає пацієнту інформацію про наявність проблеми або її відсутність. Є шкала — безпечна, перехідна та небезпечна зони. І якщо знімок відрізняється від бази, то дається рекомендація звернутися до лікаря. Така рання діагностика дозволяє досягати кращих результатів.Можливий і подальший розвиток застосування ШІ вже на етапі лікування. Після виявлення хвороби алгоритми ШІ можуть рекомендувати найефективніші варіанти лікування, адаптовані до індивідуальних потреб. Адже вони здатні аналізувати історію хвороби пацієнта, генетичну схильність, фактори способу життя та дані візуалізації. Такий персоналізований підхід не лише покращує результати лікування, але й мінімізує ризик виникнення побічних ефектів.Ми входимо в епоху, коли захворювань зорового нерву і макули стає все більше. Пацієнти з цими хворобами потребують постійного нагляду, а це створює навантаження на медичну систему. Лікар має прийняти людину, подивитися її стан, вирішити, треба щось робити (зазвичай, йдеться про спеціальні ін’єкції)
чи ні. Але це зазвичай люди похилого віку, їм важко пересуватися. Пристрої, які роблять ОКТ, можливо зробити портативними — для користування вдома, як тонометр. Пацієнт підставляє своє око, комп’ютер зчитує зрізи, вони надсилаються зразу в хмарний лідbнговий центр. Знімок аналізує ШІ, і людина отримує відповідь, що треба підійти до лікаря і зробити ін’єкцію. Або все нормально, стабільно і можна бути вдома. Крім діагностики та спостереження, ШІ здатний підвищувати точність хірургічних операцій в офтальмології. Наприклад, під час операції з заміни кришталика при катаракті системи зі штучним інтелектом можуть аналізувати дані з пристроїв для візуалізації в режимі реального часу, щоб допомогти хірургам точніше встановлювати лінзи. Це може призвести до покращення результатів хірургічного втручання та прискорення одужання пацієнтів після операцій.Інструменти на основі штучного інтелекту дають пацієнтам можливість контролювати здоров'я очей завдяки освіті та обізнаності. Мобільні застосунки та онлайн-платформи на базі ШІ можуть надавати персоналізовані медичні рекомендації,
поради щодо способу життя, щоб допомогти пацієнтам краще зрозуміти стан своїх очей. Озброюючи пацієнтів знаннями і підтримкою, ШІ сприяє проактивному лікуванню очей і ранньому втручанню.З розвитком штучного інтелекту його вплив на офтальмологію тільки посилюватиметься. На щастя, у нас в Україні є компанії, які працюють з офтальмологічними іміджами і вдосконалюють штучний інтелект, тому що це один із варіантів нашого майбутнього.Звісно, наразі діагнози, які ставить ШІ, не є досконалими. Але штучний інтелект тим і відрізняється від людського, що набагато швидше навчається. Єдине, що за розвитком технологій важливо не прогавити етичні нюанси, які можуть виникати. Зокрема, безпека персональних даних. Знімок очного дна є неповторним у кожної людини і за ним багато чого можна “прочитати”. Чи хочу я, щоб інші стільки знали про мене, чи ні? Відповіді на подібні питання треба починати шукати вже зараз.
