Якщо у соцмережі ви отримали прохання позичити гроші, навіть у формі голосового повідомлення – не поспішайте. Переконайтеся, чи справді знайомій людині потрібна фінансова допомога.
Кіберполіція застерігає від потрапляння на ґачок однієї з найпоширеніших шахрайських схем – «друг просить у борг». Зазвичай, шахраї привласнюють облікові записи громадян у месенджерах і надсилають їхнім знайомим повідомлення з проханням терміново скинути гроші на підконтрольну картку.
Однією з модифікацій цієї шахрайської схеми є розповсюдження фішингових посилань зі зламаних акаунтів з проханням проголосувати за дитину в конкурсі. У такий спосіб зловмисники намагаються переконати користувачів ввести авторизаційні дані на фейкових ресурсах.
Слід зазначити, що з розвитком технологій, нейромереж та штучного інтелекту, зловмисники почали активно користуватися новими можливостями у своїх схемах.
Діпфейк фішинг (від англ. deepfake – глибинна підробка) – це різновид шахрайства з використанням спеціального програмного забезпечення для створення підробних відео або аудіо. Ці фальшиві матеріали виглядають та звучать майже як справжні і використовуються для того,
щоб переконати жертв розкрити особисту інформацію, здійснити фінансові транзакції або надати доступ до корпоративних ресурсів.
Наразі існує три основні види діпфейк фішингу:
– Аудіо діпфейк. Шахраї, маючи зразок голосу реальної людини, створюють підроблені аудіозаписи і відправляють їх знайомим цієї людини. Цей метод також може використовуватися для телефонних шахрайств.
– Відео діпфейк. Це класичний спосіб використання діпфейків, коли шахраї вставляють фотографії або відео справжньої людини в потрібний їм контекст. Наприклад, цей метод може бути використаний для створення фальшивих відеодзвінків.
– Комбіновані атаки. Це найскладніша на сьогоднішній день техніка, яка поєднує підроблені аудіо та відео в реальному часі, наприклад, під час відеоконференції.
Аби захиститися від діпфейк фішингу, дотримуйтеся наступних порад:
- Зателефонуйте другу, який надіслав запит, щоб підтвердити його наміри, за відомим вам номером, а не за тим, що вказаний на сторінці у соцмережах. Оскільки, якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі.
- Запитайте друга про те, що можете знати тільки ви – таке питання відразу викриє шахрая.
- Напишіть спільним друзям у соцмережах і запитайте, чи не отримували вони подібних повідомлень від людини, яка просить у вас фінансову допомогу. Шахраї, як правило, одночасно роблять розсилку всім підписникам зламаної сторінки.
- Використовуйте сучасні антивірусні програми та системи захисту від фішингових атак, які можуть допомогти виявити та блокувати підозрілі процеси.
закликаємо вас захистити свої акаунти від можливого зламу. Це можна зробити так:
- Створюйте надійні, складні паролі не використовуйте один і той самий пароль для кількох ресурсів. Пароль має містити не менше 8 символів, літери, цифри та спеціальні символи. За можливості, оновіть паролі до облікових записів та на електронних поштових скриньках.
- Використовуйте двофакторну автентифікацію Це ускладнює доступ зловмисників до облікових записів, навіть якщо вони отримають логін та пароль – для входу до акаунту, крім логіну та паролю, потрібно буде ввести код-підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток.
- Не переходьте за сумнівними посиланнями навіть якщо вони надійшли від друга. Пам’ятайте: якщо його акаунт зламали, зловмисники можуть розсилати посилання, за якими ховається вірус або фішинговий ресурс.
На дайте зловмисникам себе ошукати!
Департамент кіберполіції Національної поліції України
