Зображення, згенеровані ШІ, разом із клікбейтними заголовками, масово використовують у соцмережах для таргетованої пропагандистської реклами. Про це написав користувач X, що досліджує ШІ-вплив.ШІ-фейки в Фейсбуці можуть бути досить популярними та набирають десятки тисяч репостів та сотні тисяч лайків, а клікбейт та емоційна насиченість тільки сприяють популяризації. Як влаштоване та чим небезпечне ШІ-ІПСО?Пости, забарвлені «зрадою», можуть поєднуватись як з емоційними і клікбейтними заголовками, так і з екстрасенсорикою і езотеричними джерелами. Усе це потрібно для того, щоб створити в інфополі певний антиукраїнський меседж. І ШІ в цьому плані є досить потужним інструментом ІПСО.Серед тем, які пропаганда посилює ШІ-контентом — українські військові та їхні дружини, наративи про родину та багатодітність, а також спогади про радянщину з підкресленою привабливістю СРСР. За допомогою цих меседжів — емоційних та зрозумілих кожному — легше маніпулювати свідомістю та просувати ідеї, вигідні пропаганді.Крім того, що відрізнити дезінформацію від адекватного контенту буває нелегко,
небезпечним в цьому випадку є принцип «накачки», тобто пропонованого контенту. У таких соцмережах, як Facebook та Instagram, алгоритми платформи зчитують інтереси аудиторії і пропонують їй дещо подібне. Саме там і можна зустріти дезінформацію, налаштовану під інтереси конкретного користувача. Щоб захиститись від дезінформаційного контенту, вкрай важливо критично мислити.Це — пропагандистський контент, що також може включати тематику ядерної зброї, або можливу здачу українських територій, тож основна задача фейків — змінити думку читача на потрібну. Як зазначив користувач X, процитований виданням Новини.LIVE, за його інформацією, 90% проаналізованих публікацій адмініструються з Вірменії.Раніше Speka писала, що ШІ-військовий командувач з'явився у Китаї, а також про те, що Генеративний ШІ є загрозою для електромереж
