У зв`язку з дефіцитом електрики в Україні значно зріс попит на інтернет-технології, які можуть довгий час працювати за відключень світла. Але українські провайдери не можуть швидко забезпечити всіх бажаючих найбільш енергоефективним типом оптоволоконного інтернету.
В Києві на приєднання до Passive Optical Network (PON) стоять багатомісячні черги. Число заявок вже зараз приблизно сягає загальної кількості столичних користувачів цієї технології.
Про це LIGA.net розповів член правління Інтернет асоціації України (ІнАУ) Сергій Арутюнян. Він зазначив, що до кінця року під’єднати до PON київських абонентів, що вже подали відповідні заявки, вийде лише за найкращих обставин.
У чому причина цього? Скільки коштує під’єднання до PON-мережі? І чи окупить результат витрати? Про це в матеріалі LIGA.net
Як працює "інтернет без світла"Згідно зі звітом за 2023 рік Нацкомісії, що регулює сфери електронних комунікацій (НКЕК), абсолютна більшість українських абонентів фіксованого інтернету у майже рівній пропорції розподілена між двома оптоволоконними технологіями з’єднання:
Ethernet (або Fiber to the x – "волокно до точки", абревіатура – FTTx) та PON.
Жодна з них не може працювати зовсім без джерел електроенергії. Чим вони відрізняються?
Ethernet – більш стара технологія, яка передбачає прокладання волоконно-оптичного кабелю до комутатора. Наприклад, у підстанції на вулиці або у під’їзді в будинку. З комутатора, який перетворює оптичний сигнал на електричний, до приміщення кінцевого споживача йде мідний кабель (вита пара). Щоб отримати інтернет-зв’язок, кабель достатньо під’єднати до Wi-Fi роутера або ноутбуку, заживлених від павербанку чи акумулятора .
"Якщо в тебе є заряджений ноутбук, то у разі відключення світла в будинку інтернетом все одно можна скористатися", – коментує Арутюнян.
За технологією PON точка перетворення світлового сигналу на електричний зміщується до квартири або офісу. Саме туди прокладається оптичний кабель. Щоб користуватися PON-інтернетом, оптичний кабель треба спочатку під’єднати до спеціального пристрою – ONU-терміналу, а потім з’єднати з роутером. Підключити кабель напряму до ноутбука чи роутера не вийде.
Через це для користування PON-технологією під час знеструмлення у будинку абонента йому необхідно одночасно заживити від автономних джерел і ONU-термінал і роутер. Відповідно, і джерело живлення – наприклад, павербанк ємністю 10 000 mAh (міліампер-годин) – розрядиться вдвічі швидше.
Тим не менше, саме на PON-технологію наполегливо рекомендують переходити українцям представники профільних органів влади, аргументуючи це можливістю отримати безперебійний інтернет-зв’язок. Справа в тому, що PON є більш енергоефективним вже на стороні провайдера.
Ця мережа називається "пасивною" бо на шляху від головної станції до абонентів встановлюються розгалужувачі (спліттери), що можуть працювати без енергоживлення. Завдяки цьому провайдери можуть протягом 72 годин підтримувати зв’язок на від’єднанній від централізованого струму головній станції.
У випадку Ethernet проміжні розподільчі вузли на шляху від головної станції до абонента залежать від електроенергії. А тому під час знеструмлень і на них треба встановлювати джерела безперебійного живлення (ДБЖ).
Через велику кількість проміжних вузлів,
які за технологією Ethernet треба обладнати ДБЖ під час знеструмлень, їх можна автономно заживлювати протягом 4-8 годин. У деяких випадках – до 24 годин, говорить Арутюнян.
Чому у великих містах мало PON-мереж?З 2021 по 2023 рік частка користувачів PON в Україні зросла з 30,3% до 41,3%, а під’єднаних до Ethernet – знизилась до 46,8%, свідчить звіт НКЕК. Проте у великих містах PON-технологія залишається набагато менш розповсюдженою.
У Києві до неї підключені біля 9% від загальної кількості користувачів фіксованого інтернету, оцінював LIGA.net директор із розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету в Мінцифри Юрій Мацик.
Як пояснює член правління ІнАУ Арутюнян, причина в тому, що технологія Ethernet з’явилася раніше. Окрім цього, вона виявилася більш пристосованою до міст, де на короткій відстані знаходяться багато приміщень, де можна встановити розподільче обладнання. І навпаки – технологія PON розроблялася під приватний сектор.
Арутюнян лише частково погоджується з оцінкою Мінцифри щодо кількості київських абонентів, приєднаних до PON. Згідно з опитуваннями ІнАУ,
таких користувачів біля 7-8%. Проте тут треба зважати на статистичну похибку, додає експерт.
"Точно можна сказати, що у Києві ми не перетнули бар’єр у 10% абонентів, під’єднаних до PON. Це характерно для всіх великих міст України – чим місто більше, тим більший відсоток Ethernet-технологій і менше PON", – пояснює Арутюнян.
За його словами, кількість заявок на підключення до PON зростає щоразу, коли повертаються тривалі відключення електроенергії.
"Ще в березні-квітні цей ринок перебував у стагнацій, але зараз у всіх провайдерів, що працюють з технологією GPON (Літера "G" вказує на пропуску здатність – гігабіт, – ред.), двох-тримісячні черги на підключення. І є тенденція до зростання. У моїй компанії ("Павутина.Нет", – ред.) на піку у 2022-2023 роках черга досягала чотирьох місяців. У деяких провайдерів з інших міст – до півроку. Вважаю, що в цьому сезоні черги будуть ще більші", – прокоментував Арутюнян.
На його думку, черги будуть зростати через відсутність у операторів фізичної можливості задовольнити попити клієнтів. По-перше, перелічує Арутюнян, вони не можуть проводити монтажні робити вночі.
По-друге, у порівнянні з попередніми роками їм не вистачає робочої сили.
"Зараз виробничий потенціал провайдерів значно знизився. Вони втратили половину своїх співробітників через мобілізацію. На роботу, яку виконують зв’язківці, нереально знайти дівчат. Це важка праця у технічних приміщеннях, каналізації, підвісах – не робота мрії", – каже експерт.
Через брак робочої сили київські провайдери, "навіть якщо будуть працювати цілодобово", до кінця 2024 року зможуть збільшити частку користувачів PON лише до 20% з нинішнього рівня у 7-9%, вважає Арутюнян.
"GPON підключити в принципі важче, аніж іншу технологію, а в багатьох зі старих будинків це зробити ще й технічно неможливо. В них всі слабоструменеві канали забиті кабелями. Тому провайдер може підключити або лише перший-другий поверх, або, якщо кабель йде на дах, скажімо, з шістнадцятого на десятий", – пояснює спеціаліст.
Чи варто переходити на PON Як вже було сказано вище, для стабільної роботи інтернету на технології PON за відключень світла абоненту слід придбати потужніші пристрої енергоживлення. Їх вартість перебуває в діапазоні 1,
5-20 тис. грн або вище, каже Арутюнян.
Безпосередньо під’єднання до PON-мережі може коливатися від 300 до 3000 грн у місті і від 5 до 10 тис. грн у приватному секторі, додає спеціаліст. Щодо ONU-терміналу, то деякі провайдери надають його абоненту безкоштовно або здають в оренду.
З точки зору безперебійного інтернет-з’єднання перехід на PON може не бути доцільним. Багато провайдерів, що працюють на Ethernet-технології, забезпечують свою мережу ДБЖ. Такі компанії мають набагато менше заявок на підключення до PON, стверджує член правління ІнАУ.
З економічної точки зору провайдерам у великих містах вигідніше використовувати вже існуючі Ethernet-мережі, аніж розбудовувати PON. Не тільки через дороговартісність технології PON, але й тому, що після стабілізації енергопостачання у великих містах "вона нікому не буде потрібна", зауважує Арутюнян.
"На сьогоднішній день вартість інтернету в Україні настільки низька, що кожна людина, яка залежить від віддаленого навчання або роботи, має мати двох провайдерів, які будуть працювати за обома технологіями. Якщо будуть тривалі відключення, навіть GPON може не врятувати. Якщо діяльність людини залежить від інтернету, йому потрібно мати двох провайдерів – існують відповідні роутери", – підсумовує спеціаліст.
