Фахівці з кіберштурмів розповіли NV, чому навіть геоблок — механічне відокремленні від мережі - не допомагає росіянам вберегти свої сервери від атак хакерів, що діють в інтересах СБУ та ГУР.
Для своїх атак на РФ українські хакери використовують вразливості в програмному забезпечені ворога, які з’явилися внаслідок санкцій.
Про це йдеться в статті «В окопах кібервійни. NV розповідає про найпотужніші українські хакерські атаки на РФ та людей, що їх організували».
Микита Книш, експерт із кібербезпеки й засновник угруповання Hackyourmom, розповів, що через санкції російські підприємства та відомства не можуть користуватися західним програмним забезпеченням (ПЗ), на яке зав’язано багато ресурсів країни-агресора. Відповідно представники РФ не здатні оновлювати ПЗ, і в їхньому захисті виникають так звані есплойти — діри, через які можуть проводитися хакерські атаки.
Тому, за словами кіберспецназівців ГУР, з якими вдалося поспілкуватися NV, найбільш поширеним способом захисту росіян проти українських атак стало застосування геоблоку, — вони механічно відокремлюють свої сервери від зовнішнього зв’язку.
Але навіть це тепер не допомагає. «Як у нас кажуть, у ворога все лежить», — додають у воєнній розвідці.
Опитані виданням експерти розповіли, що у віртуальному просторі існує до десяти помітних хакерських угруповань, які діють в інтересах та у співпраці зі спецслужбами України. Понад те є й самостійні бійці «хакерського фронту».
До прикладу, рік тому команда Кіберальянсу (що об'єднує так званих білих хакерів) разом із групою Cyber.Anarchy.Squad атакувала цифрові структури російської версії НАТО — Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), а потім із іншою групою Dump Forums, — сайти російської платіжної системи Мир. Крім того, у співпраці з Ukrainian Hacker Group представники Кіберальянсу зламали сайт Смарт-Консалтингу — підрядника, що робить системи автоматизації та документообігу для російських державних установ, зокрема МФЦ, аналога українських ЦНАП.
Усі ці атаки, кажуть в Кіберальянсі, не лише надали українцям доступ до великого обсягу інформації, а й зрештою уповільнили та ускладнили функціонування систем держуправління країни-агресора.
