Собака-дрон жорсткою ходою тупотів по імпровізованому мінному полю у випробувальному центрі армії США у Вірджинії, аж здригаючись, коли наближався до шайби розміром з тарілку, що мала імітувати протитанкову вибухівку. На його спині був набір камер, GPS-пристроїв, радіостанцій і тепловізорів, які, як сподіваються військові розробники, допоможуть йому виявляти міни з близької відстані, позбавляючи людей від цієї небезпечної роботи.
Здебільшого собака знав, коли слід триматися подалі від муляжу міни, враховуючи штучний інтелект, вбудований в його систему для виявлення загроз. «Здебільшого так, але іноді ні», – сказав Кендалл В. Джонсон, фізик з протимінного підрозділу Командування розвитку бойових спроможностей армії США, під час демонстрації цього літа під Вашингтоном. «Це те, над чим ми зараз працюємо».
Собака-дрон є однією з небагатьох нових технологій в протимінній боротьбі – сфері, яка, на думку експертів, не зазнала значних змін за останні 50 років. Але так само, як дрони, які зазвичай визначаються як безпілотні апарати, а не лише літаки, що пілотуються дистанційно,
зарекомендували себе в Україні як важлива наступальна зброя в сучасних бойових діях, тепер вони можуть також забезпечувати оборону, пропонуючи нові і безпечніші способи виявлення і знешкодження наземних мін.
«У цьому є частка поетичної справедливості», – сказав Колін Кінг, професійний військовий і гуманітарний фахівець з озброєнь, співзасновник англійської фірми Fenix Insight, яка допомагає виявляти і знищувати боєприпаси.
«Дрони були потужною руйнівною силою в цій війні, і мені дуже подобається симетричність потенціалу їхнього використання, як частини вирішення цього конфлікту».
Чотирилапий собака-дрон, що працює під час демонстрації технології розмінування у форті Бельвуар, штат Вірджинія, на фотографії, оприлюдненій армією США… Кайл Річардсон/Сухопутні війська США Як і в багатьох інших сферах, штучний інтелект є рушієм прогресу. Наприклад, компанія Fenix розробила програмне забезпечення, яке дозволяє дронам не лише виявляти та ідентифікувати типи наземних мін, але й прогнозувати, де вони можуть бути встановлені. Вона робить це, спираючись на розвідувальні дані з відкритих джерел і повідомлення в соціальних мережах про конфлікти по всьому світу,
де військові підрозділи встановили міни або де ракети доставили боєприпаси, що розсіюються.
У січні пан Кінг поєднав програмне забезпечення з безпілотником іншої британської компанії, Ace High Drone Specialists, і випробував його разом з українськими силами в Херсоні, де він виявив кілька протитанкових мін ТМ-62 російського виробництва, наполовину похованих у траві і бруді.
Після більш ніж 10 років війни Україна є однією з найбільш замінованих країн світу. За оцінками експертів, близько третини її території потребує розмінування – складна і смертельно небезпечна місія в будь-який час, але особливо у воєнний. Незліченні тонни нерозірваних боєприпасів, залишених як російськими, так і українськими військами, додаються в результаті щоденних обстрілів, деякі з них включають касетні боєприпаси, які можуть роками лежати на землі, наражаючи на небезпеку цивільне населення.
Наземні міни сповільнили спроби України минулого літа витіснити Росію зі східної частини Донбасу, а також призупинили російський контрнаступ цього літа. Російські війська часто намагаються заманити українців у пастку,
запускаючи ракети з мінами за лінією фронту, відрізаючи шляхи постачання і відступу. Саме тут безпілотник зі штучним інтелектом може швидко допомогти обрати маршрут, знайшовши міни, яких слід уникати.
«Знати, де знаходяться ці пекельні штуки – величезна проблема, – сказав пан Кінг. «Їхнє місцезнаходження має вирішальне значення для визначення небезпечних зон і початку розмінування».
Український солдат, який втратив частину ноги внаслідок вибуху міни, проходить реабілітацію у січні у військовому госпіталі у Львівській обл. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times З минулого року українці вже випробовують безпілотники, оснащені інфрачервоними камерами, магнітометрами і нейромережевим аналізом – різновидом штучного інтелекту – для пошуку мін. За словами Юлії Свириденко, першого віце-прем’єр-міністра України, деякі з цих випробувань показали 70-відсотковий успіх у виявленні мін.
Україна також розробляє систему з американською компанією з аналізу даних Palantir, яка використовуватиме штучний інтелект для вивчення соціально-економічних і екологічних умов по всій країні,
що, за словами пані Свириденко, дозволить «визначити, які з постраждалих від війни земель мають бути розміновані в першу чергу».
У письмових відповідях цього місяця на запитання, надіслані електронною поштою, пані Свириденко зазначила, що Україна покладається як на вітчизняну промисловість, що розвивається, так і на міжнародних союзників у питанні отримання машин та обладнання для розмінування.
Члени Альянсу роблять внесок у фонд у розмірі 110 мільйонів доларів США для технічної допомоги і навчання військово-транспортних підрозділів, служб з надзвичайних ситуацій і Національної гвардії країни, а щонайменше 92 машини з розмінування наразі розчищають територію в рамках гуманітарних місій по всій Україні.
Коаліція країн НАТО також пообіцяла надати Україні обладнання для розмінування, кошти на його закупівлю і навчання для нього в рамках зусиль Альянсу, спрямованих на задоволення найбільш нагальних потреб війни. Цього місяця Європейський Союз заявив, що профінансує грант у розмірі 2,2 мільйона доларів США для надання 16 бельгійських собак породи малінуа, які шукатимуть боєприпаси,
новим командам з розмінування, до складу яких входять вісім українок.
«І навіть тоді того, що ми маємо, недостатньо, – сказала пані Свириденко. «Ніхто не стикався з таким викликом з часів Другої світової війни. Ні Україна, ні її партнери не були готові до такого виклику. Зараз, працюючи разом, ми змінюємо глобальні підходи до розмінування».
Українські сапери прокладають шлях через сільськогосподарське поле за допомогою дистанційно керованої машини для розмінування минулого року в Херсонській області. За оцінками експертів, близько третини території України потребує розмінування… Лінсі Аддаріо для The New York Times З лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Україна обстежила близько 13 500 квадратних миль своєї території, що приблизно дорівнює розміру Молдови, і очистила від мін близько 1 800 квадратних миль.
Одним з позитивних моментів є те, що багато мін в Україні розкидані на землі, а не закопані, «тому їх можна побачити візуально», – сказала Дженніфер Хайман, представник HALO Trust, гуманітарної організації, яка ділиться знімками,
зробленими безпілотниками, з технічними експертами Amazon Web Services для розробки програмного забезпечення, що знаходить міни.
Пошук мін все ще залишається болісно повільним процесом, який займає у аналітика щонайменше два дні, коли він переглядає фотографії та відео, зібрані дронами HALO з будь-якого з 288 мінних полів в Україні, задокументованих гуманітарною групою.
Але коли буде готове нове програмне забезпечення зі штучним інтелектом, «цей час можна буде скоротити до півгодини», – сказав Метью Аберкромбі, офіцер з досліджень і розробок HALO. «Тож ми дійсно можемо почати опрацьовувати ці знімки, створювати докази і передавати їх назад до рук людей, які приймають рішення про те, де ми маємо розміновувати, а де ні».
HALO Trust також співпрацює з Державним департаментом США, який витратив майже 210 мільйонів доларів на розмінування в Україні з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і допомогла сепаратистам захопити землі на Донбасі. За останні два роки зусилля з оснащення України всім необхідним – від теплових детекторів до магнітометрів і гіперспектральних тепловізорів – набрали обертів.
Член команди саперів української поліції готується знешкодити російську міну, знайдену в 2022 році в полі поблизу міста Гоголів. Протимінні технології швидко вдосконалюються після того, як майже не змінювалися протягом останніх 50 років… Девід Гуттенфельдер для The New York Times Частина цієї роботи виконується в Командуванні розвитку бойових можливостей армії США у Форт-Белвуар, штат Вірджинія, над обладнанням, призначеним як для військових, так і для гуманітарних місій. Тамтешні інженери розробили власну версію програмного забезпечення для виявлення мін, яке спирається на знімки з дронів. Вони також працюють над ручним сканером, який може показувати солдатам форму закладеної міни на основі того, що вловлює міношукач, а потім передавати її до бази даних, щоб створити карту, де знаходиться вибухівка.
А ще є собака-дрон пана Джонсона, оснащений датчиками нічного бачення в «очах», за що він отримав прізвисько «Сибірська язва», бо, за його словами, «він дуже страшний» в темряві. Кілька місяців тому група молодих армійських солдатів випробовувала Антракса в сценаріях виявлення мін,
сказав пан Джонсон, і вони стали «великими шанувальниками цього хлопця – особливо, коли ми лазили лісистою місцевістю, обходячи дерева» на його чотирьох лапах.
На противагу цьому, старіші моделі роботів-саперів не мали технологій, закладених в Anthrax – зокрема, програмного забезпечення зі штучним інтелектом – і були незграбними, мали лише одну камеру і пересувалися на гусеницях або колесах, що здебільшого обмежувало їхнє пересування рівними поверхнями.
Військові розробники з форту Бельвуар зосереджені на виявленні мін, а не на їх знешкодженні. Але з розвитком технологій, можливо, не так вже й довго залишилося чекати, коли дрони зможуть знаходити і знешкоджувати всі міни одночасно, сказав пан Джонсон.
«Я точно бачу майбутнє, в якому дрон знайде міну, а потім хтось натисне кнопку, яка скаже: «Так, це міна», і натисне іншу кнопку, щоб позбутися міни», – сказав він. «Я бачу в цьому набагато більше автоматизації. Це те, про що ми зараз говоримо, щоб почати діяти».
