Про це пише Euronews. Робот був спеціально запрограмований для виконання частини програми. Як пише видання, він задав темп двом новим творам сучасних композиторів: п’єсі Kreuzknoten («Хрестовий вузол») Віланда Райссмана, а також Semiconductor’s Masterpiece («Шедевр напівдерижера») Андреаса Гундлаха. Повідомляється, що робота розробили дослідники Дрезденського технічного університету на основі ідеї керівника симфонічного оркестру Маркуса Ріндта. В лабораторії CeTI Excellence машина з сімома суглобами і трьома руками «навчилася» задавати ритм і відображати музичну динаміку.
За словами розробника винаходу Тобіаса Спенса, «потрібні були швидкі, різкі рухи, неймовірно енергійні та інтенсивні. Нам довелося багато попрацювати, щоб все було добре і було здійсненно для робота».
«Ми не збираємось замінювати диригента. Я переконаний, що людина завжди зробить це краще і потім не можна скидати з рахунків репетиційну роботу, міміку. Якби, наприклад, ми грали Бетховена, такий робот не знадобився б, це просто безглуздо. Але якщо твір побудований на тому, що оркестр грає на різних швидкостях, у різних ритмах, тоді це має сенс. Такого немає більше ніде у світі», – запевнив художній керівник Дрезденського симфонічного оркестру Маркус Ріндт.
Самі ж музиканти назвали цей досвід “безжальним”, адже, за словами одного з виконавців оркестру, “робот нікого не чекав, працював як машина”.
