Україна нарощує виробництво дешевих безпілотників з комп’ютерним керуванням, які є невразливими для російських засобів РЕБ, пише видання The Wall Street Journal.
У статті описується атака українського безпіотника в режимі автопілоту на російську вантажівку з боєприпасами цієї весни.
«На завершальній фазі атаки безпілотник, який це здійснив, керував невеликим бортовим комп’ютером, розробленим американською компанією Auterion. Кілька інших компаній, багато з яких українські, успішно випробували подібні системи автопілота на полі бою», — зазначає WSJ.
За даними видання, наразі назріває ще більший прорив — масове виробництво таких безпілотників.
«У рамках значного кроку, про який раніше не повідомлялося, українські постачальники безпілотників нарощують виробництво ударних роботів-дронів до промислових масштабів, а не лише прототипів», — сказано у статті.
Засновник і виконавчий директор Auterion Лоренц Майєр пояснив виданню, що головна різниця після цього полягатиме в ціні таких дронів.
За даними WSJ, Київ збирається отримати десятки тисяч мініатюрних комп’ютерів Auterion,
відомих як Skynode, які мають з’явитись на полі бою на початку наступного року. У статті сказано, що топовий український стартап Vyriy Drone заявив, що випускатиме кілька тисяч дронів з автопілотом з цього місяця, а інші компанії теж нарощують виробництво.
Видання пояснює, що використання безпілотників, керованих комп’ютером, дозволить скоротити кількість людей, необхідних для виконання завдань — від визначення цілей до їх ураження. На думку авторів статті, такі дрони також можуть стати альтернативою дорожчим ракетам та артилерійським снарядам, у разі, якщо адміністрація нового президента США Дональда Трампа скоротить допомогу Україні.
WSJ констатує, що українські малі ударні дрони вже завдають більшості ударів на передовій.
«Масштабне виробництво автономних безпілотників могло б активізувати боротьбу України з Росією, подолавши найбільшу перешкоду, з якою стикаються ці безпілотники: російські електронні перешкоди», — сказано у статті.
Ці досягнення також передбачають подальші розробки, такі як можливість одному пілоту керувати групою з кількох безпілотників,
які значною мірою літатимуть і координуватимуться самотійно, додає видання. Технологія Auterion є частиною зусиль українського стартапу Swarmer із впровадження роїв дронів, тоді як Vyriy працює з Sine Engineering, іншою новою українською компанією, уточнює WSJ.
У статті згадується, що Росія теж заявляла про використання на полі бою ударних дронів з комп’ютерним керуванням, а також з довгими оптоволоконними кабелями.
Видання пояснює, що хоча Україна швидше впроваджує інновації, Росія може швидше запустити масове виробництво технологій, що працюють. У статті наголошується, що київські виробники безпілотників — це «антитеза сучасним виробникам озброєння, які перетворилися на промислових гігантів».
«Молоді українські компанії, які працюють під загрозою нападу та використовують інновації з усіх куточків суспільства, сформували індустріальну екосистему з фабрик розміром з гаражі та переобладнаних цехів. У координації з урядовою допомогою багато з них спеціалізуються на певних компонентах, таких як гвинти, конструктивні елементи та двигуни», — описує WSJ середовище розвитку новітньої української зброї.
Видання пояснює, що наразі через вплив російських засобів РЕБ лише кожен п’ятий український FPV-дрон досягає цілі, однак технологія автопілота зводить нанівець цей контрзахід, інтегруючи систему управління у дрон за допомогою програмного забезпечення, завантаженого на дешевий міні-комп'ютер.
«Дорогі ракети використовують технологію, відому як термінальне наведення, з 1970-х років. Такі компанії, як Auterion і Vyriy, роблять його маленьким, дешевим і розумним — здатним навіть відстежувати та вражати рухомі цілі», — зазначається у статті.
Компанія Vyriy, заснована 26-річним Олексієм Бабенко, розробила програмне забезпечення, яке дозволяє крихітному стандартному комп’ютеру вартістю близько 15 доларів скеровувати безпілотник до цілі за допомогою камери, яка коштує приблизно стільки ж, розповідає WSJ.
Бабенко пояснив виданню, що такі безпілотники мають показник успіху приблизно дев’ять із 10, якщо задіяний автопілот, але нещодавно з’явилися проблеми, пов’язані з використанням російськими силами електронних перешкод для відсікання аналогового відеосигналу, який використовує пілот,
щоб привести безпілотник в зону удару.
Vyriy намагається подолати проблему, дозволивши перемикатися між частотами відеоканалу, а також розробивши цифровий відеозв'язок, зберігши при цьому вартість нижче 50 доларів.
«Найкраще, що це дуже дешево. Ми не можемо встановити високовартісний відеозв'язок», — сказав Бабенко.
Майже всі комплектуючі для дрона виробляються в Україні, двигуни та камера походять з Китаю, а мінікомп'ютер — з іншої країни, зазначає видання.
Бабенко та його співзасновники вклали 20 тисяч доларів у відкриття компанії, які надійшли від уряду, військових частин та благодійних фондів, які купують їхні дрони. WSJ пояснює, що українські благодійні організації, які постачають обладнання для військових, були ключовим партнером, оскільки їм не потрібно багато документів і вони можуть купити щось, дати це солдатам для тестування, а потім спробувати щось інше, якщо це не спрацює, створюючи конкуренцію між компаніями, що займаються безпілотниками.
Американська компанія Auterion зі штату Вірджинія відрізняється від багатьох інших постачальників технологій дронів,
оскільки її комп’ютер Skynode інтегрує низку функцій, включаючи наведення, націлювання та мережу, використовуючи повністю цифровий зв’язок, який ускладнює злом або глушіння. Засновник Auterion Лоренц Майєр, порівнює це з тим, як смартфони поєднували завдання, які раніше виконувалися окремо мобільними телефонами, цифровими камерами та супутниковими навігаційними пристроями. За його словами, Skynode також використовували на ударних безпілотниках з нерухомим крилом, які мають більший радіус дії.
Крім невразливості до засобів РЕБ, автопілот має низку інших переваг, пояснюють автори статті.
«У стандартних FPV зв’язок між пілотом і дроном заснований на радіохвилях, тому дрон повинен уникати великих об'єктів, які можуть блокувати сигнал. Українські групи безпілотників часто надсилають другий дрон, який зависає в повітрі та передає сигнал між пілотом і FPV, що дозволяє їм працювати з бункера та збільшити радіус дії дрона до 15 миль (близько 24 км). Але росіяни ховають танки та інші потенційні цілі на дальній стороні пагорбів або за перешкодами, які переривають зв’язок, коли безпілотник наближається», — пояснює WSJ.
Видання додає, що використання термінального наведення долає цю проблему, оскільки режим автопілота можна увімкнути на відстані близько кілометра від цілі.
Крім того, бортовий комп’ютер стабілізує безпілотник, тобто пілоту не потрібно постійно перемикати нахил і газ, щоб підтримувати його стабільним.
«Один пілот сказав Auterion, що керувати безпілотником і вражати російські цілі настільки легко, що це нудно», — підсумовує видання наприкінці статті.
