У Києві відбулася дискусійна панель, організована виданням Комерсант український на тему “TELEGRAM ВІЙНИ в Україні: Як пережити кібербулінг та зберегти компанію. Історії бізнесу та позиція держави” Захід об’єднав представників бізнесу, держави та медіа для обговорення проблем і викликів, пов’язаних із використанням Telegram як інструменту гібридної війни та кібербулінгу. Під час обговорення експерти зосередилися на:
- ролі Telegram-каналів у поширенні інформації в умовах війни;
- загрозах анонімних інформаційних атак;
- стратегіях захисту бізнесу та позиції держави щодо регулювання платформи.
Під час першої Дискусійної панелі “Кібербулінг – досвід бізнесу” Оксана Щербак головна редакторка Комерсант український і модераторка, підкреслила, що Telegram став ключовим інструментом інформування в умовах війни:
“У перші місяці війни Telegram-канали виконували дуже корисну функцію, заспокоюючи нас і надаючи актуальну інформацію, випереджаючи телебачення та радіо.
Але сьогодні ми бачимо, що цей інструмент активно використовують у гібридній війні, зокрема росія, а також у внутрішніх корпоративних війнах”, – Оксана Щербак
За словами Щербак, відсутність регулювання та відповідальності в роботі більшості Telegram-каналів спричиняє численні зловживання, що вимагає уваги як держави, так і бізнесу.
Журналістка “Детектор медіа” Юлія Лавришин констатувала, Телеграм є найзручнішою платформою для споживання новин, але водночас її головна проблема – це анонімність За словами Лавришин, ключовою загрозою є використання анонімних телеграм-каналів для інформаційних атак, які можуть бути використані не тільки проти бізнесу, але й для політичної дезінформації, особливо напередодні виборів.
“Після війни є ризик, що російські спецслужби почнуть масово фінансувати інформаційні атаки через Telegram-канали, створюючи загрозу демократичному процесу в Україні”, – Юлія Лавришин
Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-Контакт» своєю чергою, поділився досвідом боротьби з кібербулінгом і “чорним” піаром.
“Telegram-канали стали своєрідним медіабізнесом,
де заробляють на чорному піарі, замовних публікаціях чи блоках. Ми зіштовхнулися з випадками, коли нас атакували, щоб вибити з тендерів чи дискредитувати перед партнерами. Це не лише проблеми бізнесу, але й маніпуляції громадською думкою”, – Олександр Соколовський
Він також наголосив, що іноді інформаційна атака є лише першою хвилею перед діями правоохоронців.
“Спочатку йде інформаційна атака через Telegram, яка створює негативний образ, а потім вже з’являються правоохоронці чи конкуренти, намагаючись завдати реальної шкоди бізнесу”, – Олександр Соколовський
Telegram став ключовим джерелом інформації для українців, але водночас викликав нові проблеми у сфері медіа та PR. Експерти також обговорили вплив цієї платформи на інформаційне поле та стратегії адаптації.
Юлія Чудновець, PR-директор Групи компаній ЕПІЦЕНТР наголосила, що компанії повинні адаптуватися до швидкого поширення інформації в телеграмі, де новини розповсюджуються майже миттєво.
“Якщо раніше у брендів було хоча б дві години на реакцію, то зараз навіть двох хвилин немає. Але телеграм-канали змінили підхід до інформування:
це коротко, швидко і систематизовано”, – зазначила Юлія Чудновець
Чудновець також розділила телеграм-канали на “білі” та “темні”, наголошуючи на необхідності співпраці з перевіреними інформаційними ресурсами.
Позиція держави або чому Telegram-тиск став нормоюПід час другої дискусійної панелі “Позиція держави або чому Telegram-тиск став нормою”заступник міністра культури та інформаційної політики України (2020 – жовтень 2024 р.), засновник Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко зазначив, що телеграм-канали в Україні функціонують у нерегульованій зоні, що створює значні виклики для держави.
“В Україні майже неможливо брати за приклад досвід європейських країн, адже споживання новин саме з телеграм-каналів є унікальною ситуацією. У нас телеграм – на першому місці за споживанням новин, і ця сфера залишається поза належним регулюванням,” – наголосив Тарас Шевченко.
Також Тарас Шевченко акцентував на необхідності впровадження системи оподаткування для телеграм-каналів, які заробляють на рекламі чи іншій комерційній діяльності:
“Якщо телеграм-канал продає рекламу,
заробляє кошти та платить працівникам, це має бути прозорим бізнесом, який сплачує податки. Це базове правило, яке держава повинна відстежувати,” – підкреслив Тарас Шевченко
Серед інших важливих аспектів обговорення стало питання етики в телеграм-просторі. На думку Шевченка, ця сфера недостатньо інтегрована в загальну медіаспільноту, через що відсутні етичні стандарти, які б забезпечували якість контенту, резюмував Шевченко.
Альона Матвєєва, речниця Бюро економічної безпеки (БЕБ), підкреслила проблему маніпуляцій, які часто здійснюються через телеграм-канали З однієї сторони, речниця констатувала, що інформація, опублікована в телеграм-каналах, після ретельної перевірки, може бути підставою для відкриття кримінальних проваджень. З іншої – важлива своєчасна комунікація з громадськістю, адже поширення інформації в телеграм-каналах часто випереджає офіційні заяви:
“Ми ще не завершили обшук, а телеграм вже поширює інформацію. У таких умовах правоохоронні органи змушені швидко реагувати та комунікувати, щоб уникнути поширення неправдивих даних,” – пояснила Альона Матвєєва
Партнер VB Partners, керівник практики Sanctions і модератор панелі Денис Шкваровський поділився власним досвідом як адвоката.
“На жаль, якщо ви не працюєте над своєю репутацією, це зробить хтось інший — конкуренти, держава або рейдери. Наприклад, цьогоріч наша компанія стала об’єктом інформаційної атаки. Ми розуміємо, що репутаційний ризик може стати ключовим у захисті як бізнесу, так і особистих інтересів клієнтів. Тому закликаю всіх не зволікати з розвитком власної репутаційної стратегії, а також бути готовими до інформаційних викликів”, – Денис Шкваровський
Народна депутатка України, голова Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів Галина Янченко порушила питання: а чи треба закривати Telegram, щоб уникнути загроз? Парламентарка зазначила, що не розуміє тих, хто порушує питання санкцій та закриття платформи в цілому. Янченко впевнена, що будь-яка технологія чи інструмент може використовуватись як на благо, так і на шкоду, залежно від намірів користувачів.
“До появи телеграм-каналів були всякого роду “зливні бачки”, типу того ж “Антикора”, просто раніше це був сайт,
а тепер – телеграм-канал. Якщо платформу заборонити, з’явиться якась інша історія”, – Галина Янченко
Янченко резюмувала, боротьба із самою платформою не розв’яже проблему натомість репутація і бренд компанії може бути ключем до цього.
“Моя пропозиція — приділяти більше уваги інформаційній безпеці, репутації та прозорості джерел інформації. Це включає розвиток особистого бренду, регулярну присутність у соцмережах та активну комунікацію”, – Галина Янченко
Мовчати не можна говоритиПід час третьої дискусійної панелі: “Мовчати не можна говорити” відбулася жвава дискусія щодо стратегій захисту бізнесу від Telegram-криз, і, зокрема, кібербулінгу.
Олена Дерев’янко – со-founder і партнер Агенції PR-Service, віцепрезидент Української PR-Ліги, д-р екон. наук, професор наголосила на наступному:
- Сучасний бізнес повинен розвивати стратегії репутаційного захисту наперед, включаючи моніторинг, аналітику та кризові плани.
- Telegram – це лише канал, а не абсолютне джерело криз.
- Ключовими є довірчі відносини зі стейкхолдерами та уникнення економічних втрат через репутаційні ризики.
не потрібно концентруватися саме на телеграмі. Репутаційний ризик стає небезпечним лише за порушення довіри та значущих економічних втрат”, – Олена Дерев’янко
Директорка зі стратегічних комунікацій і розвитку корпорації TERWIN та благодійного фонду Руслана Шостака Олена Зубарєва акцентувала увагу на шляхах вирішення криз та як на них реагувати.
- Telegram – потужний інструмент для формування криз, але їх вирішення залежить від готовності компанії реагувати.
- Держава може втручатися, але головну роль відіграє команда та оперативність реакції бізнесу.
Співзасновниця та креативна директорка комунікаційної агенції Trembita PR Дар`я Сухенко своєю чергою, наголосила на важливості реакції та джерелах криз.
- Джерела криз поділяються на природні (внутрішні проблеми) та штучні (ініційовані опонентами).
- Telegram – лише один із майданчиків, які використовують для атак.
- Важливо розуміти типи ризиків, наперед виявляти слабкі місця й формувати стратегії комунікації з клієнтами.
Автор — Анастасія Федор
Запис Від криз до рішень: як український бізнес адаптується до Telegram-викликів та чи готова держава закрити платформу спершу з'явиться на Комерсант Український.
