Джерело: CNN
Компанія Google оголосила про розв’язання ключової проблеми квантових обчислень завдяки новому поколінню чіпів. Задача, виконана за допомогою чіпа Willow за п’ять хвилин, потребувала б у класичного комп’ютера більше часу, ніж існує Всесвіт.
Чіп Willow, який має 105 кубітів (одиницю квантової інформації), дозволив зменшити рівень помилок під час обчислень. Кубіти є основою квантових комп’ютерів, але вони чутливі до зовнішніх впливів, таких як субатомні частинки.
Google заявила, що вдалося об’єднати кубіти таким чином, щоб кількість помилок зменшувалася зі збільшенням їхньої кількості. А також виправляти ці помилки в реальному часі. Це значний крок до практичного використання квантових комп’ютерів.
У компанії вважають, що квантові обчислення можуть мати застосування у медицині, розробці нових матеріалів, хімії акумуляторів та штучному інтелекті. Хоча на сьогодні розв’язана задача не має комерційного застосування, технологія демонструє потенціал значного прискорення обчислень порівняно із сучасними системами.
Google підкреслила, що врахувала критику 2019 року,
коли IBM оскаржила заяву компанії про квантову перевагу. Нині Google стверджує, що навіть за найоптимістичніших припущень класичному комп’ютеру знадобився б мільярд років, щоб досягти таких результатів, як чіп Willow.
Для виробництва чіпів Willow Google побудувала власний завод, що прискорить створення майбутніх пристроїв. Чіпи охолоджуються у спеціальних кріостатах, необхідних для проведення експериментів.
Конкуренти, зокрема IBM і Microsoft, також активно розвивають квантові обчислення. Водночас Google робить акцент на створенні максимально надійних кубітів, які забезпечують стабільність і точність обчислень.
- Дослідники з Гданського університету у Польщі та Університету в Калгарі (Канада) створили новітні квантові батареї, котрі працюють значно довше та ефективніше за всі попередні аналоги енергетичних джерел.
- Вчені Університету Брістоля спільно з науковцями Управління з атомної енергії Великої Британії UKAEA розробили першу алмазну батарею на основі радіоактивного ізотопу Вуглецю-14 (14C), здатну працювати тисячі років.
- Цьогоріч Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Монгі Бавенді, Луїсу Брусу та Олексію Єкімовуза відкриття та розробку квантових точок.
