Технології

“Пекло” на землі: що відомо про українські дрони-ракети

18 грд•Флот2017

У 2024 році, що минає, в Україні були презентовані три моделі дронів з реактивними двигунами: “Паляниця”, “Пекло” та “Рута”. Причому ракета-дрон “Пекло” вже надійшла у серійне виробництво Заявлено про виготовлення принаймні 100 одиниць цієї зброї. Що це за вироби — розбирався “Флот 2017”.

Однією з ключових переваг реактивних дронів є їхня висока швидкість польоту. На відміну від гвинтових БПЛА, які можуть розвивати швидкість в 100 – 200 км/год., реактивні дрони можуть розганятись до 800 – 900 км/год. Це суттєво зменшує ймовірність бути збитими вогнем зенітних кулеметів, хоча це не панацея проти зенітно-ракетних комплексів та винищувачів. Водночас менший час підльоту не дозволяє противнику вивести, наприклад, літаки з-під удару або перенацілити структури ППО.

Спочатку у серпні стало відомо про існування “Паляниці”. Офіційних фото цієї ракети-дрона не існує. Вважається, що цей дрон пройшов шлях від розробки до надходження до війська за 18 місяців. Орієнтовна вартість одиниці близько $1 млн.

Судячи з неофіційних світлин дрона-ракети, які час від часу “виринають” в Інтернеті (та дуже швидко зникають),

можна зробити обережний висновок, що в основі конструкції лежить реактивний дрон Dart 250EW виробництва британської фірми Modini. Такий апарат може розганятись до 400 км/год. й має дальність ураження цілей до 250 км. Бойова частина – 25 кг. Унікальною є система Terrain following, яка дозволяє дрону автоматично підтримувати задану висоту польоту у межах від 50 до 100 метрів над землею. Це забезпечує можливість потайного переміщення дрона у складних умовах рельєфу, що робить його важко помітним для ворожих радіолокаційних станцій.

Президент України Володимир Зеленський під час святкового виступу 24 серпня стверджував, що дана зброя вже використана проти росіян. Видання “Українська правда” у вересні 2024 року писало що дрон-ракету вдало використали по цілях в окупованому Криму. У середині серпня росіяни щось навіть збили у Курській області, назвавши це “Паляницею”. У грудні офіційно було заявлено, що “Паляниця” вже відправлена у серійне виробництво.

Читайте також: Україна вперше використала новітній дрон-ракету “Паляниця”: подробиці

6 грудня 2024 року президент Володимир

Зеленський показав зображення дрона-ракети “Пекло” та повідомив, що вона вже випробувана у бойових умовах та запущена у серійне виробництво. Відзначимо наявність турбореактивного двигуна у хвостовій частині та трубки Піто для вимірювання швидкості. Дрон має кріплення на верхній частині фюзеляжу, що може свідчити про можливість запуску із повітряних носіїв (передусім мова звісно йде про літаки). Всі попередні зразки запускалися зі злітно-посадкових смуг або спеціальних пускових установок.

Володимир Зеленський демонструє дрони-ракети “Пекло” Заявлено про дальність ураження цілей до 700 км. Дуже важливим є можливість повітряного запуску, позаяк в умовах доволі обмеженого постачання тих же французьких планеруючих бомб AASM (HAMMER) або американських аналогів, ця вітчизняна зброя, яка очевидно є дешевшою та більш доступною, може стати одним з основних засобів авіаційного ураження об’єктів противника.

Крім того, у груднібув презентований дрон-ракета “Рута” Раніше цей апарат був представлений на виставці Eurosatory 2024 на українському стенді із розпізнавальними знаками Повітряних сил України.

Цей зразок – від швейцарської приватної фірми Destinus. Ще у лютому 2024 року французьке видання Challenges опублікувало матеріал, в якому стверджувало, що Destinus з 2023 року таємно постачає в Україну сотні військових безпілотних літальних апаратів. Вже тоді було відомо про три типи ударних БПЛА від цієї фірми: з поршневим двигуном Lord (дальність ураження цілей от 750 до понад 2000 км), Hornet – швидкісний (близько 300 км/год.) міні-БПЛА вагою кілька кілограмів, здатний перехоплювати та знищувати ворожі БПЛА, а також картографувати територію або служити як ретранслятор. І саме Ruta – апарат з реактивним двигуном і дальністю дії в 300 км.

Ракета-дрон “Рута” Іронія долі полягає в тому, що засновником Destinus є колишній російський бізнесмен Михайло Кокорич, який раніше очолював відомий російський космічний стартап “Даурія Аероспейс” й нещодавно відмовився від російського громадянства.

Хоча стартап базується в Пайєрні (Швейцарія), його дрони збираються у Німеччині (Мюнхен), Іспанії (Мадрид) та Нідерландах (Хенгело). Частина апаратів експортується з Німеччини,

а більша частина збирається безпосередньо в Україні “викрутковим” методом.

Цікавими є і перспективні проєкти Кокорича:

– Destinus E з дозвуковим (швидкість 0,8М) турбореактивним двигуном. Апарат зможе літати на дуже малій висоті нижче за радіолокаційне покриття й на дальність до 2000 км.

– надзвуковий перехоплювач Destinus G (зі швидкістю понад 2М), здатний перехоплювати цілі на відстані 750 км за пів години.

– гіперзвуковий водневий безпілотний апарат Destinus D, здатний розвивати швидкість 5М (6100 км/год).

* * *

Таким чином, можна говорити, що українське військо отримало ще один далекобійний засіб – дрони-ракети з реактивним двигуном. За умов масштабування виробництва він дозволить бути менш залежними від постачань західних союзників, а також збільшити кількість та ефективність ударів по російській території.

Михайло Жирохов

Сообщение “Пекло” на землі: що відомо про українські дрони-ракети появились сначала на Флот 2017.

Дія, Доля

Читайте ще