З початку повномасштабного вторгнення українські військові багато видів зброї побачили вперше. Задля економії ресурсів і скорочення часу на навчання українська компанія PSS by Logics7 створює тренажери та симулятори, аналогів яким немає у світі. The Page поспілкувався з виконавчою директоркою компанії Оленою Душиною про нюанси такого бізнесу та майбутнє військового навчання. 23 лютого 2022 року компанія PSS by Logics7 закрила виробництво тренажерів
Як створювався ваш бізнес та чому ви обрали військовий напрямок?
У виробництво тренажерів компанія трансформувалася з ІТ-бізнесу. Перший тренажер був танковий і створений під запит у 2019 році, але після цього не було великого запиту від військових для подальших розробок.
23 лютого 2022 року було прийнято рішення про закриття цього напрямку. Вже на наступний день розпочалося повномасштабне вторгнення. Наші розробники з цього напрямку вирішили надавати бійцям можливість тренуватися. Багато працювали як волонтери, їздили військовими частинами та зрозуміли, що попит насправді є. Тоді в Україну було завезено багато озброєння,
яким наші військові взагалі не вміли користуватися, той же «Джавелін», якій вивчали лише завдяки Google. Тому ми скасували рішення щодо закриття цього напрямку та почали розробляти нові тренажери. Наразі в нас є майже всі види зброї, в тому числі ПТРК та ПЗРК, на які був запит від військових.
Наш волонтерський напрямок потребував трансформування, розширення команди, додаткового розвитку і так він переріс в напрямок бізнесу. Хоча ми з того часу не залишали волонтерську діяльність, в нас досі є безплатні тренування бійців в нашому шоурумі, також ми залишаємо тренажери на користування частинам, які не мають можливості їх придбати.
Ваш штат складається переважно з айтішників?
В основному в нас айтішники та конструктори, тому що головні процеси — це розробка. Наш продукт складається з двох частин. Перша — хардова, тобто залізо, макети зброї, які повністю відповідають вимогам та мають вигляд справжньої. Спочатку конструктори розробляють механізми, в яких вже є всі кнопки та важелі, щоб військові розуміли, як ця зброя працює. Вони створюються за допомогою металообробки та 3D-друку.
Друга частина — софтова, програмне забезпечення.
Тут в нас два напрямки. Перший — за допомогою лазерної технології дозволяє «стріляти», наприклад, з гранатомета, і відпрацьовує результат на екрані. Другий — віртуальна реальність, де використовуються окуляри. Наприклад, так ви можете навчитися збивати «Шахеди» з «Браунінга», що стоїть на пікапах. Крім того, в нас є тренажер, який дозволяє тренування відразу кількох бійців з різним озброєнням в одному просторі.
Вам вистачає фахівців?
На українському ринку наразі кризова ситуація з кадрами. Особливо важко знайти не просто працівника, а ще й кваліфікованого, до того ж кваліфікованого у військової галузі. Тому ми формували команду з дотичного досвіду. Дивилися, наскільки людина гнучка, готова розвиватися та навчатися цього процесу разом з нами.
Станом на сьогодні проблема стоїть вже не так гостро, з’явилися спеціалісти, але все одне недостатньо необхідних нам кадрів.
До того ж для нас важлива наша внутрішня культура, через це ми довго обираємо співробітників. Для нас важливі в людині відкритість, гнучкість, довіра.
Тому ми націлені на софтскіли і маємо декілька етапів відбору. PSS by Logics7 постійно вдосконалює свій продукт
Як часто ви оновлюєте асортимент та вдосконалюєте вже існуючий продукт?
Якщо ми говоримо про асортимент, то він залежить від запиту військових — вони просто говорять, що їм потрібно.
А вдосконалюються наші тренажери постійно. Не буває такого, що, наприклад, ІТ-команда сидить і не знає, що їм робити або розробляє лише нові продукти. На війні зміни постійні: змінюються вимоги, дрони, які треба збивати і таке інше.
На початку система була дуже простою, хоча ми відразу враховували всі балістичні вимоги, але треба було зробити все швидко та відразу надати можливість користуватися. Потім ми вже додали такі параметри, як швидкість вітру, температура повітря, закриті позиції, бої в місті та багато іншого. Тобто наш продукт вдосконалюється постійно, ми намагаємося його максимально наблизити до реалій, які є сьогодні.
Які у вас стосунки з державою?
Це дуже складне питання і, я думаю, головний біль багатьох компаній в Україні. До початку повномасштабного вторгнення це був дуже закритий і зарегульований напрямок.
Постачати продукцію могли лише ті, хто отримав кодифікацію.
Коли почалася повномасштабна війна, Міністерство оборони спростило цю процедуру, щоб надати вітчизняним виробникам змогу постачати дрони та РЕБи. Що стосується тренажерів, такого напрямку в Україні взагалі не було, тому процес налагодження стосунків складний.
На початку великої війни ми могли працювати з окремими військовими підрозділами та частинами, але напряму з Міністерством оборони справ не мали. Кодифікацію отримали лише наприкінці 2024 року, на це в нас пішов майже рік та два місяці. Це дуже довго, але раніше було ще довше.
Виробники дронів та РЕБів могли за спрощеною системою отримати кодифікацію за три місяці, ми — ні. До того ж самі кодифікатори не знали, як це робити, бо в них не було вимог та стандартів, яким ми б мали відповідати. Крім того, не було внутрішньої української експертизи. Довелося нашим конструкторам готувати всю технічну документацію, яку ми змінювали мільйон разів.
Процес був дуже складним, але ми все ж таки потрапили в перелік рекомендованої продукції. В цьому році йдемо до державного замовлення.
Це надасть нам змогу закривати потреби, адже дозволить сформувати замовлення на декілька років. Своєю чергою ми зможемо й далі вдосконалювати наш продукт, не витягуючи кошти з інших напрямків. Тренажери можуть повністю змінити традиційну підготовку
Існують у вас конкуренти?
Як ми любимо говорити, наш основний конкурент — це традиційна система підготовки бійців. Лише у 2024 році почали говорити про зміну навчань в армії. До речі, цієї теми торкнувся очільник Сухопутних військ, коли в одному з інтерв’ю говорив про застосування новітніх технологій.
Такі тренажери дозволяють значно скоротити вартість та час підготовки бійців. А ще це питання безпеки. Люди не на полігоні тренуються, де також трапляються нещасні випадки, а в приміщенні. Наші тренажери зручні навіть на передовій. Вони мобільні і їх можна поставити хоч в підвал. Треба лише відкрити кейс та почати тренування — де завгодно та коли завгодно. Ми популяризуємо не лише тренажери, а взагалі потенціал нових підходів.
Є серед конкурентів, наприклад, «Лазертаг», який також використовують для підготовки. Є кілька окремих компаній,
які пропонують схожі тренажери, але вони мають лише до трьох видів озброєння. Таку кількість зброї, як в нас, в Україні не має ніхто.
А на світовому ринку?
Найчастіше це тренажери від виробників зброї, як-от Javelin або Stinger. Але, по-перше, вони більше дороговартісні. По-друге, наші тренажери адаптуються відразу під військові потреби. Ми їх відпрацьовуємо на реальних умовах. А ще вони дають можливість аналізувати повністю всі дії бійця, його ефективність, рухи, точність та дають рекомендації, як вдосконалити навички.
Як ви вважаєте, Україна може самостійно закрити потребу у таких тренажерах?
Так, зможемо. Ми рік присвятили стандартизації всіх процесів та зробили все, щоб спокійно працювати над вдосконаленням та збільшенням кількості виробів. Коли все стандартизовано, можна поставити процес на потік та вийти на серійне виробництво.
Це важлива історія. У 2023 році прототип ще був не готовий, а ми його вже віддавали. Доводилося тестувати просто на військових, вони не могли чекати. В деякий час виробництво PSS by Logics7 завантажено лише на 30%
Що стосується комплектуючих та заліза,
у вас все українське чи доводиться шукати по інших країнах?
В основному все українське, і на початку війни це було дуже складно. На той час в нас було штучне виробництво, а виробники не були готові брати замовлення в кількості 1-2 одиниці, їм потрібні великі об’єми, але ж це коштує шалених грошей. Але ми все ж змогли знайти виробників для наших потреб. Винятком може бути лише текстоліт, який ми іноді замовляємо в Китаї.
На скільки ваше виробництво зараз завантажено?
У нас є сезонність, вона пов’язана з державними бюджетами. Десь пів року в них йде на обговорення та узгодження і лише починаючи з середини літа до нас надходять замовлення. Тому період з літа до кінця року ми вважаємо високим сезоном, тоді наше виробництво завантажено десь на 70%. Але в першу частину року ми завантажені максимум на 30%. Далі сподіваємося на зменшення коливання завдяки державним замовленням.
Ми можемо виробляти більше, і розуміємо, що наразі покрили лише маленьку частинку внутрішнього ринку.
Що стосується міжнародних ринків, є у вас обмеження на рівні законів?
Є певні обмеження, бо ми підлягаємо під подвійні стандарти. Ведемо перемовини з Експортною комісією, але це триває вже більше пів року. Сьогодні вся мілітарна спільнота України працює над отриманням дозволу на продажі за кордон. Але якщо нам не дадуть такої можливості, ми розглядаємо варіант відкриття майданчиків на території Європи. Не хотілося б цього, бо ми прагнемо працювати на український ринок.
