Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україна розробляє власний комплекс протиповітряної оборони, не гірший з Patriot. “Флот 2017” спробував здогадатися про що йде мова.
Читайте також: Сирський дав велике інтерв’ю про війну в Україні: ключові тези
Станом на 2021 рік в Україні велись роботи зі створення перспективних зенітно-ракетних комплексів й було відомо про два проєкти – “Кільчень” від Державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля” та “Корал” від ДержКБ “Луч”.
Вперше про існування проєкту “Кільчень” стало відомо у квітні 2021 року. Тоді представники КБ дали велике інтерв’ю для програми “Security talks з Валентином Бадраком”. За їхніми словами, “Південне” пропонує державі повноцінну зенітно-ракетну систему. Тобто у складі “Кільчені” планувались всі компоненти для її повноцінної роботи, включно з радіолокаційними станціями виявлення та цілевказівки вітчизняного виробництва. Передбачалося, що до системи входитимуть до шести пускових установок, які здатні уражати маневруючі аеродинамічні цілі на відстані до 280 км, а також обстрілювати одночасно до 12 цілей,
шість з яких можуть бути балістичними; або до 16 аеродинамічних цілей. З одночасним наведенням до двох зенітних керованих ракет на кожну аеродинамічну ціль та до чотирьох ракет на кожну балістичну ціль.
Пізніше розробники стверджували, що дозвукові аеродинамічні цілі виявлятимуться на відстані до 400 км й можуть бути знищені на відстані 280 км, надзвукові винищувачі — на відстані близько 130 км, а балістичні цілі — на відстані до 44 км. А це вже можливості американського MIM-104 Patriot або московитського С-400. Можливо на це й натякав Олександр Сирський, коли в інтерв’ю заявив: “Я сподіваюся, що він (перспективний ЗРК, – “Флот 2017” за своїми характеристиками буде не гіршим, ніж Patriot”.
Проте станом на 2021 рік фактичні роботи по проєкту не розпочалися, хоча пропозиції щодо розробки комплексу Міністерство оборони України отримало орієнтовно у 2018—2019 роках, ухваливши “позитивне рішення”.
Чи вдалося в умовах війни, під час постійних ракетно-дронових атак по території України інтенсифікувати роботи – питання відкрите. По-перше, у 2021 році розробники стверджували,
що для розробки першого зразка комплексу “Кільчень” та його випробувань їм потрібно 5 років й понад 7 млрд грн, а один комплекс коштуватиме близько $150 млн.
По-друге, для повноцінних робіт потрібна кооперація з низкою підприємств Харкова, Львова та Києва. Планувалось, що ракети будуть розроблятись у КБ “Південне”, а виготовлятись на “Південмаші”, паливо та бойову частину для них виготовлятиме та споряджатиме Павлоградський хімічний завод, а РЛС буде виготовлена на НВК “Іскра” (Запоріжжя) та “Квант-радіолокація” (Київ).
ЗРК “Кільчень”Більш реалістичним є запуск у серійне виробництво іншого перспективного проєкту — зенітно-ракетних комплексів типу “Корал”. Хоча його навряд чи можна порівнювати з американським Patriot – по буклетах це комплекс середньої дальності типу “Бук”/ NASAMS 2 з дальністю ураження цілі до 30 км та до 10 км по висоті. Хоча розробник й запевняв, що його протиракети можуть перехоплювати й балістичні цілі, проте, зважаючи на технічні характеристики, це виглядає сумнівним.
Цей проєкт народився у ДККБ “Луч” на фоні успіхів у реалізації іншого проєкту – 300-мм реактивної ракети “Вільха”,
яка навіть була запущена у малосерійне виробництво. Інженери вирішили використати вже опрацьовані елементи: двигун, головку самонаведення, управління імпульсними двигунами корекції, інерційну систему, неконтактний радіо- або лазерний детонатор. Планувалося отримати зенітну ракету вертикального старту для Військово-морських сил України, а у майбутньому — універсальну ракету, яку можна було використати й для озброєння літаків тактичної авіації, й для зенітно-ракетного комплексу сухопутного базування.
У листопаді 2021 року гендиректор КБ “Луч” Олег Коростельов заявив, що пускову установку до нового ЗРК київські розробники планували уніфікувати з пусковою установкою берегового протикорабельного ракетного комплексу “Нептун”. “Корал” мав отримати й мобільний командний пункт “Нептуна”, лише перелаштований на інші завдання.
Щодо термінів реалізації та фінансування, то в інтерв’ю у липні 2021 року Коростельов говорив про два роки, після яких комплекс міг бути скерований на державні випробування й лише $40 мільйонів державного фінансування.
Те, що Україна з 2022 року активно намагається реалізувати проєкт власного зенітно-ракетного комплексу можна зрозуміти з уривків інформації,
яка час від часу попадає в медіа. Так, 3 липня 2023 року міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін з нагоди професійного свята зенітно-ракетних військ ПС ЗСУ у соцмережах написав наступне: “Ми маємо кілька проєктів у роботі, за якими активізували роботу. За останній місяць по двох проєктах пройшли перші льотні випробування. Обидва успішні. До готовності ще далеко, але ми робимо все для прискорення роботи”.
ЗРК “Корал”
А в січні 2024 року тодішній заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк заявив, що серед пріоритетів Міністерства оборони України на 2024 рік — посилення протиповітряного щита України. І головна увага приділятиметься засобам протиповітряної оборони – від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю понад 100 км. В тому числі мова йшла й про ЗРК “Корал”.
* * *
Загалом можна припустити, що у нинішніх умовах реалізація проєкту “Корал” виглядає більш реальним варіантом швидкого отримання ЗСУ комплексу середньої дальності. Чи буде у нього можливості для знищення балістичних цілей – велике питання. І ще одне питання – чи вдалось нам зберегти можливості КБ “Луч” для подальшої роботи над комплексом і для виготовлення ракет.
Михайло Жирохов
Сообщение Новий український ЗРК: яким він може бути появились сначала на Флот 2017.
