Як Україна системно блокує піратські й проросійські сайти: топ-5 фактів

Україна продовжує наводити лад у власному цифровому просторі. Ініціатива “Чисте небо” щоденно виявляє та допомагає блокувати токсичні медіасервіси, що порушують авторські права або впливають на свідомість глядачів через дезінформацію.

Про те, як це працює у фактах, - у матеріалі TСН.ua.

1. 550+ сайтів уже не доступні - це лише початок

Протягом березня 2025-го Нацрада з питань телебачення та радіомовлення внесла до Переліку медіасервісів держави-агресорки 217 доменів, які не тільки незаконно транслювали фільми й серіали, а й активно маніпулювали аудиторією, просуваючи наративи Москви.

Реклама

Загалом, станом на сьогодні туди потрапили вже 577 вебсайтів, серед яких десятки проросійських стримінгових платформ (Ivi, Okko, Kion, Viju, Premier, Start, more.tv, LimeHD) і сотні піратських сайтів (HD Rezka, Kinogo, Kinokrad, ГидОнлайн, Filmix, Baskino тощо).

1. Блокування працює - цифри це доводять

Внесення до Переліку — це не формальність, а реальний удар по піратському бізнесу. Як свідчить аналітика SimilarWeb, заблоковані ресурси стрімко втрачають трафік. Наприклад, сайт rezka.

ag у лютому 2025 року опинився на 41 місці, а у вересні 2023-го був на дев’ятому місці.

Блокування - це ефективний інструмент, який демонструє видимі результати в очищенні медіапростору.

1. “Новий домен” більше не рятує

Нові домени більше не рятують. Користувачі губляться, довіра зникає. Що більше - Google прибирає такі сайти з видачі. Так, найбільш рейтингове дзеркало HD Rezka, rezka-ua.tv, з 10 місця впало на 517 позицій у рейтингу SimilarWeb.

1. Провайдери — теж під прицілом

Контролювати виконання закону про блокування заборонених сайтів в Україні — завдання НКЕК, національного регулятора у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра й надання послуг поштового зв’язку. Саме ця структура перевіряє, чи провайдери виконують свої обов’язки, і в разі порушень — може накладати штрафи.

За січень–лютий 2025 року НКЕК уже провела 12 позапланових перевірок провайдерів за зверненнями Нацради. У 2024 році таких перевірок було 26 — серед них відомі компанії: “Укртелеком”, “Київстар”, Triolan, Ланет, lifecell та інші. Результат є: більшість виявлених порушень усунуто — провайдери заблокували доступ до заборонених медіасервісів.

5. Це не лише про авторське право - це про безпеку

Піратство — це не лише крадіжка контенту, а ще й ворожий вплив, замаскований під “безоплатне кіно”. Особливо небезпечними є медіасервіси держави-агресорки, які не просто поширюють заборонений контент, а навмисно формують викривлену картину світу.

Саме тому ця протидія — про гігієну мислення кожного українця й інформаційну гігієну нації.

“Ми вже давно не просто реагуємо — ми атакуємо. Ми знаємо, як вони працюють (пірати - ред.), де їхні схованки, хто їх покриває, і на кого вони впливають. Кожен, хто краде контент чи поширює небезпечний продукт, — отримає по заслугах. Ми йдемо до кінця — щоб жодного пірата не залишилось. Або ти з нами за чисте інформаційне середовище — або тебе не буде. Все просто»”, - наголосив керівник Ініціативи “Чисте небо” В’ячеслав Мієнко.

Довідка

Ініціатива “Чисте небо” створена влітку 2013 року з метою розвитку в уанеті легального аудіовізуального продукту й боротьби з ресурсами, що поширюють контент із порушенням права інтелектуальної власності. Спільнота обʼєднує найбільших гравців українського медіаринку, серед яких, зокрема, 1+1 media.